Отчеты о рыбалке за Март 2022 - ... - 2025 года (война)

[УсатыйПолосатый]

Знову бібла, знову поплавок і мастирка.
Туман, тиха вода, бажаючих осінньої плотви повний берег
Рибацьке радіо працює .
Знову почала брати після обіду, спочатку зрідка, але батониста, потім частіше, але вже поменше.
Відвів душу, прилов (непогана густірка) перекочував до садків знайомих.
Дружину порадував добірною плотвою.

[УЖ]

Допис від Владимир_84

Нарешті Йоршики, ловив з вимостки на зимову вудку, насадка мотиль. Уха і таранька надсмачні).

Де така краса ловиться?

[Tsar]

Вчора відбулася чергова риболовля на Десні.Ловив плітку.На опариша.Годував фанатіковською+ВДЄшною жратвою.Причому дуже непогано ловив поки не почала підніматися вода.З цим підйомом клювання припинилися.Але норму вихопити встиг.
А ще вчора протестив комплект Норфіновських шмоток,що придбав у ВУБа.Костюм,два комплекти термухи,термошкарпетки,шапка і рукавички.Що сказати...Норфін-це круто.Коли дув вітер,то не відчував його взагалі.Сподіваюся,що і на кризі буду почувати себе в цьому одязі так само суперкомфортно.Залишилось тільки криги дочекатися.
ПС.Фото не робив.Плітка як плітка...

[MorozMr]

Вже й рік добігає до свого завершення, а часу та натхнення відзвітуватися за минулі намагання спіймати сазана ніяк не знаходилося.
Таких спроб було всього три, з невеликою перервою в часі та зі зміною місць, однак в межах однієї річки. Відразу зазначу, що ні один сазан так спійманий і не був, але порадував своєю присутністю інший представник ряду коропоподібних. От про це й розповім, ну бо а як не поділитись приємним. Та й відверто кажучи, не дивлячись на значну їх популяцію недалеко від мене, можна сказати, що мені він не влітав.
Місце подій для всіх трьох заходів — це річка Ірпінь в своїй доволі урбанізованій частині (десь між Ірпінем та Мощуном). Відомо зі слів інших рибацюг, а також підтверджено власним досвідом минулих років, що сазанчуки тут присутні. При чому, присутні вони в доволі хорошій кількості та якості, однак змусити його клюнути — це ще та задача.
Вилазка №1 (без фанатизму).
Середина серпня, з’явилось трохи вільного часу та бажання посидіти на березі річечки з патиками. Гортаючи галерею на телефоні, а також з огляду на відсутність «хижого» настрою було вирішено, що саме час ловити коропів. Готую «поляну» для цих водних мешканців. Тут без особливих вигадок — запарив пшениці, додав туди пару банок кукурудзи, знайшов ще в запасах залишки нуту власної ферментації і туди ж його, для в’язкості та доставки шарів на дно — макуха. Місце лову — поворот річки, з поступовим звалом на глибину. Доперши своє барахло до місця лову, розкладаюсь, пробиваю дно грузом, але без фанатизму, скорше для власного заспокоєння. Підімайюся на кручу, і з нею вже закидую шари корму в обрані точки та трошки на підходах до них просто з руки розсипаю зернові. З собою було два фідери та одна поплавчанка (щоб не скучати). За день «коропові» палки промовчали, вже під вечір була одна клювачка (волосяний монтаж + 2 кукурудзини), навіть вдалося потримати рибину секунд до 10, але сход. Зате відвів душу на поплавок. І темпово плотви половив, і пару підлящичків. Загалом добре, але не те чого б хотілося. На цьому збираюся та тулю домів.
Вилазка №2.
Є в нас невеличка традиція — проводжати літо на березі річки, ось і цього року теж так робимо. Збираємо свої пожитки, наїдки та напитки, я ще тягну з собою рибацьке барахло та пів мішка корму (ну трохи менше). Тактика та ж сама, але місце лову вже інше. А і так, цього разу з собою вже беру 3 вудки «під коропа». Місце для мене не нове, тому де глибини, корчі, ракушки вже відомо, але вирішую ще раз протоптатись та перевірити чи не нанесло чогось за час, доки мене тут не було. Фактично промір дна відбувається ногами, заодно обираю три основних точки закиду — поруч зі звалом під різним берегами, сама яма, вихід з ями. Стартовий закорм, збираю палки, в’яжу монтажі. Вирішую, що дві вудки зараяджку на флет, а одна буде на класичній «пружині», ну бо воно тут ловить. По насадкам давав все, що було, а було багато різного — від класичних хробаків, кукурдзи до різного роду пелетсів, бойлів та поп-апів. Перша ніч — тиша, лише близько другої години влетів лящик невеликий. Сидів-сидів, шось мудрував, але нічого це не дало. Вдень трішки відіспався, під вечір знов докормлюю, перезаряджаю снасті та летить воно все в воду. Подумавши вирішив, що дві палки будуть стабільно закинуті в «накормлені» місця, а третя — пошукова, яку +- раз в 30 хвилин перезакидаю. Просидів до 3 години ночі, але знов тихо. Були якісь дьорганці на кукурудзу, але скоріше за все, що то плотвина якась або щось таке. Очі злипаються, кави вже не хочеться, дістаю палки, змінюю насадки — на одну заряджаю «жирний» бойл, на іншу — поп-ап 10 мм «кукурудза». Далі стандартні маніпуляції — гачок в топтушку, корм туди ж, флет в форму, жмак-жмак і в воду.
Дрімаючи на гамаці, крізь сон, чуються мені звуки, що схожі на клювання й тягну я у сні свою рибу. І лише тут підриваюся, стрімголов ще толком не розкривши очі мчу в сторону вудок. Не приснилося! Дійсно є клювака, в цей раз я не повторюю минулорічних помилок та завчасно послабив фрікціон. Руку на шпулю, підсічка, стоп, качнув вудкою і є супротив. Неспішно починаю виводити, на пів дорозі рибина оживає і вже починає давати нормальний опір, але я спокійний — снасті надійні, гачки порядні, монтажі свіжі. Качаємо далі. Одночасно пошепки кричу своїм спільникам «ПІДСАК!». Пару хвилин і рибка на березі.
Порадував своєю присутністю головень, дещо довший за 42 сантиметри та в районі 1,3 кг вагою. Помістив його в просторий садок, де він потусувався до світлого часу доби, був ще раз сфотографований та власне виміряний і поплив собі далі підростати. Клюнув він на поп-ап з аромато-смаком кукурудзи.
Висипав залишики корму, перезарядив палки. До вечора ще пробули на річці, але нічого цікавого з рибів не влітало більше. Щоб якось розважитись під час очікувань — розважався ловлею на мах, дрібнота ловилась та топилась. Такі і день пройшов, збираємо пожитки, прибираємо сліди перебування та валимо. Вдома ще пару днів були фантомні звуки комарів повсюди та співи птахів в голові. Не зважаючи на доволі скромні результати вилазки, відсутність сазана, вважаю це однією з кращих рибалок сезону.
Спроба №3
Перша половина вересня. День вже помітно коротший, температура повітря падає, вранішні тумани стають густішими та «молочнішими», відчувається наближення осені. І от закінчивши обов’язкові справи, виникає думка «а чи не рванути на ніч до річки?». А що? Майже все зібране є, в морозилці навіть якісь зернові заморожені ще залишились. Хм.... Швидко пакую рюкзак — його на спину, кофр в руки, відеречко з наїдками для риб — в зуби і вйо до річки. Місце лову — те що, й першого разу. Дістаюсь до нього вже, коли сонце майже сховалося й посіріло. Відразу все з себе скидую, залив метод-мікс ліквідом та пішов облаштовувати собі місце для ночівлі. Дров натягав, гамак розвісив, місце для операцій з вудками облаштував. Кормлю точки — зернові + трішки бойлів насипав. Ловлю на три вудки: одна на самому звалі, інша посеред ями, але ближче до протилежного берега — там є корчики та очерет. Третя — пошукова зі зміною наживки. Перші дві вирішив так — одна на різного роду «жирні» та «вонючі» бойли/пелетси (15+ розміром), інша — поп-апи.
Це була «соло» вилазка, приятель збирався доєднатися, але обставини не дозволили. Час йде, раз в 30-40 хвилин перезакидаю, але склалося таке враження, що річка геть заснула. Нічого ніде не плюхне, навіть вічно кудись поспішаючі їжаки і ті затихли, десь поодаль хтось наполохав птицю. Однак і ця метушня швидко минула. ТИША! Зварив кавусі, закурив люльку. Сиджу милуюся собі зорями, а не то що клювань, а взагалі натяк на будь-яку наявність риби — відсутній. Ну що ж, раз всі сплять то треба й собі кімарнути. Перевірив снасті, забив кормом кормачки, перезакинув і відпочивати. Впаковую себе в спальник, вмощуюсь на гамак і погойдуючись під звуки води, дерев і поодинокі викрики наполоханих птахів провалююсь в сон. Прокинувся від звуку, який не відразу й зрозумів, що воно таке. А виявилось — то «бубенці» сигналізують, що на іншому кінці волосіні щось вцепилося.
Ага, намагаюся вискочити з гамаку, а не так просто. Ще й в спальнику заплутався. Якось вивалююсь, натурально виповзаю з мішка й стрімголов до вудки. Далі все вже автоматично — стоп шпуля, зупинка, й починаю вимотувати. Відчуваю спротив — не холоста й не сміття, вже добре. За деякий час в голову підсаки запливає чудова й гарна риба, але знов не сазан). Так, вдруге мені влітає головень близько 1,3 кг вагою та шось в районі 42-44 см довжини. Знову спокусився на кукурдзяний 10 мм поп-ап. Швидко його в садок, де він трохи потусується перед замірами та потім безжально буде втоплений в водах річки Ірпінь.
Скажу так, що ця вранішня клювака зарядила та пробудила набагато краще, ніж кава, але кавусі можна й бахнути в честь спійманого кленя. Роздмухую багаття, ставлю турку. Поки воно там вариться, перезабиваю кормачки, перенаживляю та все в воду. Але але.... більше нічого не клюнуло. Точніше було шось дивне, але припускаю, що щось дрібне.
Далі ще були пригоди по відкопування приятеля, який став жертвою навігатора, з пісків, виклик евакуатора, паління вогнища сидячи зверху ДОТів, але то вже геть інша історія.

От такі були три спроби спіймати сазана, жодна з них не мала успіху, однак подарувала щось нове та приємне. Ніколи до цього часу не вдавалося мені зловити таких красунів, не було досвіду лову на флет на цій річці, а от що було, є і, сподіваюся, що ще буде — так це цілковитий захват від можливості відволіктися від метушні та насолодитись моментом та красою, що нас оточує.
Знов шось понаписував багато літер, а що хотів сказати? Хотів сазана — спіймав кленя, нагодував рибу, отримав новий досвід та й задоволення. Клень — неймовірно сильна та красива риба. Навіть виникло бажання, якось за нагоди приділити час спробам спіймати його тепер вже на спінінг.
Ну і традиційно, бажаю вам отримувати насолоду та відчувати радість від кожної можливої рибалки.