Отчеты о рыбалке за Март 2022 - ... - 2026 года (война)

[УсатыйПолосатый]

Знову бібла, знову поплавок і мастирка.
Туман, тиха вода, бажаючих осінньої плотви повний берег
Рибацьке радіо працює .
Знову почала брати після обіду, спочатку зрідка, але батониста, потім частіше, але вже поменше.
Відвів душу, прилов (непогана густірка) перекочував до садків знайомих.
Дружину порадував добірною плотвою.

[УЖ]

Допис від Владимир_84

Нарешті Йоршики, ловив з вимостки на зимову вудку, насадка мотиль. Уха і таранька надсмачні).

Де така краса ловиться?

[Tsar]

Вчора відбулася чергова риболовля на Десні.Ловив плітку.На опариша.Годував фанатіковською+ВДЄшною жратвою.Причому дуже непогано ловив поки не почала підніматися вода.З цим підйомом клювання припинилися.Але норму вихопити встиг.
А ще вчора протестив комплект Норфіновських шмоток,що придбав у ВУБа.Костюм,два комплекти термухи,термошкарпетки,шапка і рукавички.Що сказати...Норфін-це круто.Коли дув вітер,то не відчував його взагалі.Сподіваюся,що і на кризі буду почувати себе в цьому одязі так само суперкомфортно.Залишилось тільки криги дочекатися.
ПС.Фото не робив.Плітка як плітка...

[MorozMr]

Вже й рік добігає до свого завершення, а часу та натхнення відзвітуватися за минулі намагання спіймати сазана ніяк не знаходилося.
Таких спроб було всього три, з невеликою перервою в часі та зі зміною місць, однак в межах однієї річки. Відразу зазначу, що ні один сазан так спійманий і не був, але порадував своєю присутністю інший представник ряду коропоподібних. От про це й розповім, ну бо а як не поділитись приємним. Та й відверто кажучи, не дивлячись на значну їх популяцію недалеко від мене, можна сказати, що мені він не влітав.
Місце подій для всіх трьох заходів — це річка Ірпінь в своїй доволі урбанізованій частині (десь між Ірпінем та Мощуном). Відомо зі слів інших рибацюг, а також підтверджено власним досвідом минулих років, що сазанчуки тут присутні. При чому, присутні вони в доволі хорошій кількості та якості, однак змусити його клюнути — це ще та задача.
Вилазка №1 (без фанатизму).
Середина серпня, з’явилось трохи вільного часу та бажання посидіти на березі річечки з патиками. Гортаючи галерею на телефоні, а також з огляду на відсутність «хижого» настрою було вирішено, що саме час ловити коропів. Готую «поляну» для цих водних мешканців. Тут без особливих вигадок — запарив пшениці, додав туди пару банок кукурудзи, знайшов ще в запасах залишки нуту власної ферментації і туди ж його, для в’язкості та доставки шарів на дно — макуха. Місце лову — поворот річки, з поступовим звалом на глибину. Доперши своє барахло до місця лову, розкладаюсь, пробиваю дно грузом, але без фанатизму, скорше для власного заспокоєння. Підімайюся на кручу, і з нею вже закидую шари корму в обрані точки та трошки на підходах до них просто з руки розсипаю зернові. З собою було два фідери та одна поплавчанка (щоб не скучати). За день «коропові» палки промовчали, вже під вечір була одна клювачка (волосяний монтаж + 2 кукурудзини), навіть вдалося потримати рибину секунд до 10, але сход. Зате відвів душу на поплавок. І темпово плотви половив, і пару підлящичків. Загалом добре, але не те чого б хотілося. На цьому збираюся та тулю домів.
Вилазка №2.
Є в нас невеличка традиція — проводжати літо на березі річки, ось і цього року теж так робимо. Збираємо свої пожитки, наїдки та напитки, я ще тягну з собою рибацьке барахло та пів мішка корму (ну трохи менше). Тактика та ж сама, але місце лову вже інше. А і так, цього разу з собою вже беру 3 вудки «під коропа». Місце для мене не нове, тому де глибини, корчі, ракушки вже відомо, але вирішую ще раз протоптатись та перевірити чи не нанесло чогось за час, доки мене тут не було. Фактично промір дна відбувається ногами, заодно обираю три основних точки закиду — поруч зі звалом під різним берегами, сама яма, вихід з ями. Стартовий закорм, збираю палки, в’яжу монтажі. Вирішую, що дві вудки зараяджку на флет, а одна буде на класичній «пружині», ну бо воно тут ловить. По насадкам давав все, що було, а було багато різного — від класичних хробаків, кукурдзи до різного роду пелетсів, бойлів та поп-апів. Перша ніч — тиша, лише близько другої години влетів лящик невеликий. Сидів-сидів, шось мудрував, але нічого це не дало. Вдень трішки відіспався, під вечір знов докормлюю, перезаряджаю снасті та летить воно все в воду. Подумавши вирішив, що дві палки будуть стабільно закинуті в «накормлені» місця, а третя — пошукова, яку +- раз в 30 хвилин перезакидаю. Просидів до 3 години ночі, але знов тихо. Були якісь дьорганці на кукурудзу, але скоріше за все, що то плотвина якась або щось таке. Очі злипаються, кави вже не хочеться, дістаю палки, змінюю насадки — на одну заряджаю «жирний» бойл, на іншу — поп-ап 10 мм «кукурудза». Далі стандартні маніпуляції — гачок в топтушку, корм туди ж, флет в форму, жмак-жмак і в воду.
Дрімаючи на гамаці, крізь сон, чуються мені звуки, що схожі на клювання й тягну я у сні свою рибу. І лише тут підриваюся, стрімголов ще толком не розкривши очі мчу в сторону вудок. Не приснилося! Дійсно є клювака, в цей раз я не повторюю минулорічних помилок та завчасно послабив фрікціон. Руку на шпулю, підсічка, стоп, качнув вудкою і є супротив. Неспішно починаю виводити, на пів дорозі рибина оживає і вже починає давати нормальний опір, але я спокійний — снасті надійні, гачки порядні, монтажі свіжі. Качаємо далі. Одночасно пошепки кричу своїм спільникам «ПІДСАК!». Пару хвилин і рибка на березі.
Порадував своєю присутністю головень, дещо довший за 42 сантиметри та в районі 1,3 кг вагою. Помістив його в просторий садок, де він потусувався до світлого часу доби, був ще раз сфотографований та власне виміряний і поплив собі далі підростати. Клюнув він на поп-ап з аромато-смаком кукурудзи.
Висипав залишики корму, перезарядив палки. До вечора ще пробули на річці, але нічого цікавого з рибів не влітало більше. Щоб якось розважитись під час очікувань — розважався ловлею на мах, дрібнота ловилась та топилась. Такі і день пройшов, збираємо пожитки, прибираємо сліди перебування та валимо. Вдома ще пару днів були фантомні звуки комарів повсюди та співи птахів в голові. Не зважаючи на доволі скромні результати вилазки, відсутність сазана, вважаю це однією з кращих рибалок сезону.
Спроба №3
Перша половина вересня. День вже помітно коротший, температура повітря падає, вранішні тумани стають густішими та «молочнішими», відчувається наближення осені. І от закінчивши обов’язкові справи, виникає думка «а чи не рванути на ніч до річки?». А що? Майже все зібране є, в морозилці навіть якісь зернові заморожені ще залишились. Хм.... Швидко пакую рюкзак — його на спину, кофр в руки, відеречко з наїдками для риб — в зуби і вйо до річки. Місце лову — те що, й першого разу. Дістаюсь до нього вже, коли сонце майже сховалося й посіріло. Відразу все з себе скидую, залив метод-мікс ліквідом та пішов облаштовувати собі місце для ночівлі. Дров натягав, гамак розвісив, місце для операцій з вудками облаштував. Кормлю точки — зернові + трішки бойлів насипав. Ловлю на три вудки: одна на самому звалі, інша посеред ями, але ближче до протилежного берега — там є корчики та очерет. Третя — пошукова зі зміною наживки. Перші дві вирішив так — одна на різного роду «жирні» та «вонючі» бойли/пелетси (15+ розміром), інша — поп-апи.
Це була «соло» вилазка, приятель збирався доєднатися, але обставини не дозволили. Час йде, раз в 30-40 хвилин перезакидаю, але склалося таке враження, що річка геть заснула. Нічого ніде не плюхне, навіть вічно кудись поспішаючі їжаки і ті затихли, десь поодаль хтось наполохав птицю. Однак і ця метушня швидко минула. ТИША! Зварив кавусі, закурив люльку. Сиджу милуюся собі зорями, а не то що клювань, а взагалі натяк на будь-яку наявність риби — відсутній. Ну що ж, раз всі сплять то треба й собі кімарнути. Перевірив снасті, забив кормом кормачки, перезакинув і відпочивати. Впаковую себе в спальник, вмощуюсь на гамак і погойдуючись під звуки води, дерев і поодинокі викрики наполоханих птахів провалююсь в сон. Прокинувся від звуку, який не відразу й зрозумів, що воно таке. А виявилось — то «бубенці» сигналізують, що на іншому кінці волосіні щось вцепилося.
Ага, намагаюся вискочити з гамаку, а не так просто. Ще й в спальнику заплутався. Якось вивалююсь, натурально виповзаю з мішка й стрімголов до вудки. Далі все вже автоматично — стоп шпуля, зупинка, й починаю вимотувати. Відчуваю спротив — не холоста й не сміття, вже добре. За деякий час в голову підсаки запливає чудова й гарна риба, але знов не сазан). Так, вдруге мені влітає головень близько 1,3 кг вагою та шось в районі 42-44 см довжини. Знову спокусився на кукурдзяний 10 мм поп-ап. Швидко його в садок, де він трохи потусується перед замірами та потім безжально буде втоплений в водах річки Ірпінь.
Скажу так, що ця вранішня клювака зарядила та пробудила набагато краще, ніж кава, але кавусі можна й бахнути в честь спійманого кленя. Роздмухую багаття, ставлю турку. Поки воно там вариться, перезабиваю кормачки, перенаживляю та все в воду. Але але.... більше нічого не клюнуло. Точніше було шось дивне, але припускаю, що щось дрібне.
Далі ще були пригоди по відкопування приятеля, який став жертвою навігатора, з пісків, виклик евакуатора, паління вогнища сидячи зверху ДОТів, але то вже геть інша історія.

От такі були три спроби спіймати сазана, жодна з них не мала успіху, однак подарувала щось нове та приємне. Ніколи до цього часу не вдавалося мені зловити таких красунів, не було досвіду лову на флет на цій річці, а от що було, є і, сподіваюся, що ще буде — так це цілковитий захват від можливості відволіктися від метушні та насолодитись моментом та красою, що нас оточує.
Знов шось понаписував багато літер, а що хотів сказати? Хотів сазана — спіймав кленя, нагодував рибу, отримав новий досвід та й задоволення. Клень — неймовірно сильна та красива риба. Навіть виникло бажання, якось за нагоди приділити час спробам спіймати його тепер вже на спінінг.
Ну і традиційно, бажаю вам отримувати насолоду та відчувати радість від кожної можливої рибалки.

[boatman69]

Вчора ловив мікрухою і розумів, що не докидую до русла, а крупний окунь вже відійшов на глубину, та і м'ясисті приманки моя Апия 64 до 5 гр. не тягне.Сьогодні взяв Апия 83 до 15 гр. і діло пішло, крупній окунь брав і на підривах, і на волочинні, і на віброхвости, і на пасивку.Розмір 2.5/2.8 дюйма.Колір змінював на радикально протилежний після кожного наступного "кабанчика".Головне докинути до русла і опрацювати бровки.Погода сьогодні - найкраща, яку тільки можна уявити для спінінга ! Отой, що на фото наважив 910 гр., інші були меньші, хоча меньших за 200 гр. не було.Взяв на одну велику пательню, інші попливли до наступної зустрічі.

[boatman69]

Сьогодні, після вчорашнього окуньового єльдорадо знову поїхав на річку, тільки у місце з більшими глубинами і дуже цікавим рельєфом, в надії нагамселити окуня, але.....жодної покльовки.Але у кількості потрапляли щурята цього року, жадібно хватаючи окуньові приманки, даже дві танти обрізали(повідець 0.22).Після смачненького перекусу все ж таки доля подарувала рідкого для Горині судачка і щучку приблизно по кілу.Но їм повезло, вчора смажених окунів було забагато.....

[Tsar]

Новий рік розпочався риболовлею з криги у міській смузі.Точніше відкриттям з криги.Ловив окуня на балансир.Щось навіть насмикав.Клювати почало з першої ж лунки.Риб стояв як біля дна так і на півводи.Ловив з 8.30 до 14.00

[__777]

Куди це ти зібрався? На риболовлю? Яка ще риба? Безпорядок скрізь, а його чорти несуть… Приблизно так починаються мої збори на зимову риболовлю. Літом ніколи в гору глянути – будівництво та ремонти, сад та город. А зима приходить і з року в рік одне й те саме. Але я звичний і особливо не переймаюсь. Хай жінка балакає, що хоче. А у мене сьогодні тяжкою працею зароблена законна відпустка. Потрапити на першу кригу планував в перший день нового року. В новорічну ніч снасті дістав та розклав на столі. Довго на них дивився, потім спати ліг. І прокинувся у свинячі голоси. Виїхав тільки другого січня. Майже пустий Київ, чиста від снігу дорога, зелені світлофори.

І от я на Жовтні. Навкруги тиша, людей не видно, тільки собаки бігають та гавкають. Затока вкрита молодою кригою. От і добре, думаю. Не запізнився, буду першим. Вийшов на лід, пройшов два-три кроки. Тріщить. Відійшов метрів сто по берегу – тріщить. Пішнею вдарив – з першого разу пробив. Ходив, ходив берегом – одна картина. Майже скрізь товщина льоду 3 см. Що робити? Розвернувся та поїхав додому.

Отаке моє відкриття сезону, а точніше - розвідка, перший виїзд. І нехай без риби. Та я не жалкую, настрій сьогодні гарний. Як будуть нічні морози, то два-три дні треба почекати і можна виходити. Зима тільки почалася. Поздоровляю усіх рибалок з Новим роком! Миру усім, здоров’ячка, морозу зимового і риболовних трофеїв!

[Andron]

Відзначився і я вчора на льоду

[Владимир_84]

На риболовлі був, лід є, риби не має, може тому що діло було 31-го грудня...)))))

[__777]

Сьогодні, 05 січня 2026 року, траса на Кончу-Заспу гуде. Воно і не дивно. На Жовтні сьогодні аншлаг. Тільки окунь. Тільки безмотилка. Тільки активний пошук. Вранці гарно клювали великі рибини. Як коні. Ближче до обіду трохи менші, немов жеребці. Тягли хлопці мішки, рюкзаки та санчата. Я не вгадав – взяв тільки відро. Як тільки нарахував у відрі двадцять шість голів, риболовлю закінчив, а усіх окунів випустив у воду.

Кажуть, що перша жінка залишається у пам’яті чоловіка на все життя. А от риболовля на першій зимовій кризі… Ми будемо пам’ятати і згадувати її весь зимовий сезон. Це просто неймовірно! Зі святом усіх!

[koval-4yk]

Зранку трохи проклюнув на мормишку.
Розмір порадував.

[Ruma]

Побігали трошки по морю, в натовп не лізли, навіть на зимувалку не заходили. Два залікових, півтора десятки втоплено.

[biolog]

Вітаю, шановне товариство! Сподіваюсь, у всіх все гаразд (наскільки це можливо в даний час).

Вчора поїхав спробувати відкритись на Соснах, бо вже ж по Дніпру всі ходять "як по дорозі". Але там лід жахливий. Місцями сантиметрів 10-12, а місцями протикається не те що від одного удару, а від одного погляду. На затоку залізло нас п'ятеро, протягом пари годин один булькнув. Ледве витягли і на тому якось настрою залишатись на тій кризі не залишилось.
В невеликому шматку хорошої криги ехолот показував трохи риби. З цього вдалося з великими умовляннями викачати одного синця і кілька малесеньких кляпсів та плоскирок.
Потім ще трохи погуляли по Десні в тій же Осещині. Там крига чудова, з рибою так собі.
Бережіть себе і будьте уважними!

[Tsar]

Ох і поносило ж мене сьогодні...Спочатку приїхав на весняно-осінні місця де ловлю плітку.Але т.я. був на весь берег один-однісінький та й крига не дуже сподобалась,то вирішив долю не випробовувати.Тож переїхав на Річище і закинув свої покаточні снасті там.Впіймав окуня.На 10 метрах глибини.Що він там забув-це величезна загадка відповідь на яку знайти не можу.Бачив ще одну клюваку,але мимо...А так хотілося як в старі добрі часи вполювати на тих місцях ляща...Трохи повпиавшись і побачивши повний ігнор зі сторони риби,вирішив так:"Не впіймав плітку,не впіймав ляща,поїду ще не впіймаю чехонь..." І повернувся у Київ на відому всім чехонячу затоку.І от якраз з чехонею сьогодні підфартило.Заодно ще протестив один з двох Руминих гірляндних вудликів.Просто бІмба!!!Працюють чудово.Ну а по рибі...На голих чортів воно-то клювало,але реалізація...Промовив всі матюки,що знав та ще й нових понавигадував.Тим не менше,рибка на гачки таки потрапляла.Вже майже під кінець дня вирішив спробувати понасаджувати на чортів мотиль.І справа пішла набагато краще.Клюваки стали результативнішими.А під самий фініш натрапив на свою "золоту" лунку де і ловив поки бачив кивка.Гемор,правда,з мотилем ще той...Особливо якщо гачок товстий,а мотиль дрібний,а зір вже не той,що був колись..Іще й морозець гарнюній...Тож лексикон ще трохи поповнився новою нецензурщиною.Тим не менше рибки насмикав.Завтра ще піду.Але спробую ловити не на мотиля,а на опариша.Поливимось що із цього вийде.
ПС.Рибу сфоткав у мийці.Неестетично,але...Але на кризі мені було трошки не до естетики.
ПС2.Ще раз дякую ВУБу за Норфінівські шмотки.Сьогоднішні мороз і вітер не відчував взагалі.Ну хіба що фейс трохи обвітрився і пальці підмерзали коли ловив без рукавичок.

[zbb]

Виходив вчора на кригу на Корчуватому, сів на свіжі, але вже покинуті чиїсь пельки і майже одразу отримав два підкида поспіль, півгодини поперебирав коробку, і посовався вправо-вліво. Першу рибу піймав як поставив блакитну репліку 90 шiрітен багета. Спочатку розгубився, відкинув того зимнього мульта вбік, і витягнув за тоненький шнур руками, пістолет, одразу його топлю, і через пару хвилин знову бачу стартуючу до приманки ракету. Вона каже "клац", і після нетривалого підйому на хлисті -
кілуха на кризі. Наступна риба також стартонула за багетом мов ракета, але промахнулася, розвернулася десь в трьох метрах від дна, і зпикирувала на приманку зверху як винищувач часів ww2, вибуховий удар і судак вагою десь 1.3 також на кризі. Покачав цю фартову пельку ще, і перейшов на сусідню, там також одразу намалювався активний глядач якого я качав хвилин із десять, і такий він активний, крутиться в сантиметрах від приманки, що ось-ось бахне, але не бахкає.
Підходить приятель, я доповідаю обстановку, і кажу я зараз вимотаю, а ти свого кінця туди занурь, може зміна приманки спрацює. Так і робимо, і майже одразу, Саня дістає з пельки свою закілуху.
Потім толкнули воду, і риба перестала жваво підійматись, ще півгодини потрясли причіндалами і вирішили їхати додому , перепочити і повернутися на вечір. Але вечір нас зустрів, тіею ж сильною течією, і подарував нам тільки пару тичков та шаленої краси захід.

[Zander]

Хоч з ситуацією нашою - краще мабуть, щоб зима була м'якою, але є як є.

Звісно, свято першої криги не міг пропустити і я. Їхати на "багаті села" на північ КВХ бажання особливого не мав, лізти в толпу 1000 + людей під ГЕС - абсолютно так само. Тому для відкриття був обраний тихий, не популярний затон майже в центрі столиці - і зовсім без людей. Минулої неділі ми там були взагалі єдині, хто ризикнув вийти на ту кригу (коли до середини Дніпра вже люди бігали - глибокі затоки в місті ледь коркою вкриті були!), вчора - 7 чоловік на всю затоку..
Ціль була - окунь. І скажу вам, панове, такого відкриття - я не пам'ятаю. Ні, може й було років 20 тому, але.. Окунь просто несамовито "розривав" в хлам голого. При тому балансири та конуси ігнорились напрочь. Тільки мормиха, на супер - амплітудній "дрочці"...
Снасть як завжди - "Краськовка", льоска 0,10 мм і Лєсотка, намотана руками самого Сані Лесото.
Трофеїв поки (більше пів кіла) не було, але кількість покльовок... Захмарна. Я потім ще 2 ночі бачив кивка ві сні і підсікав.

Не всі фото з цих пригод я ризикну тут викласти, але однією поділюсь.
Всім хто чекав - міцної криги і хай всі москалі сконають в пекельних муках! А нам своє робити..

[__777]

Хочеш зловити гарного трофейного окуня на безмотилку? Тоді послухай ці прості поради.
1. Будь наполегливим. Мороз мінус п'ятнадцять градусів – це проблема рибалки, а не риби. Утепляйся.
2. Будь обережним. Перша крига тонка та підступна. Плішня у правій руці, речі у лівій.
3. Скорочуй відстані. Найкращі місця для риболовлі – недалеко від метро.
4. Будь спостережливим. Бери приклад із пенсіонерів, вони щось знають. Не вигадуй велосипед. Куди вони, туди і ти.
5. Виникли сумніви? Збирайся скоріше та приїзджай на затоку Окуняче Гирло. І ти на власні очі побачиш дивовижну картину у виконанні кращих митців жанру.

[Алекс!1]

Допис від __777

Хочеш зловити гарного трофейного окуня на безмотилку? Тоді послухай ці прості поради.
1. Будь наполегливим. Мороз мінус п'ятнадцять градусів – це проблема рибалки, а не риби. Утепляйся.
2. Будь обережним. Перша крига тонка та підступна. Плішня у правій руці, речі у лівій.
3. Скорочуй відстані. Найкращі місця для риболовлі – недалеко від метро.
4. Будь спостережливим. Бери приклад із пенсіонерів, вони щось знають. Не вигадуй велосипед. Куди вони, туди і ти.
5. Виникли сумніви? Збирайся скоріше та приїзджай на затоку Окуняче Гирло. І ти на власні очі побачиш дивовижну картину у виконанні кращих митців жанру.

Написав . та не не натискнув кнопку відправити. Склероз- пенсіонер.
2.Плішня у правой, ящук на лямці на лівому плече, як що ви не шульга. Років 12 був випадок. Феррі підсковзнувся на кризі( ящук був за голову). Впав на ящука, ребра переломам. Тоді всі збирали йому гроші і я теж, на лікування. Провалився, ну буває. Все кинути в різні боки. Ушов під кригу. ГОЛОВНЕ в перші секунди не сцяти, нерви в кулак. За 70 років риболовлі я 8 раз уходив під кригу. І на стояку і на гарной течеї. Виходив завжди сам. Спасалок тоді не було. Руками і тілом викручивався. Потім фінку в ножнах став брати на пояс.
А де "Юг", Юрко? Мабуть вже нема його. Він по останней кризі вплав , до берега майже 100 м, з цибаркою в роті дотягнув до берега. Ну, Афган є Афган. Або генерал зі стрічки рашистів " Особливості національноі риболовлі".

[Владимир_84]

Нарешті вибрався на лід.
[[Ссылки только членам профсоюза. ]

[[Ссылки только членам профсоюза. ]

[[Ссылки только членам профсоюза. ]

[[Ссылки только членам профсоюза. ]

[[Ссылки только членам профсоюза. ]

[[Ссылки только членам профсоюза. ]

[[Ссылки только членам профсоюза. ]

[[Ссылки только членам профсоюза. ]

[[Ссылки только членам профсоюза. ]

[[Ссылки только членам профсоюза. ]

[[Ссылки только членам профсоюза. ]