Колись давно, коли шнури ще не були тонкими а Дніпро стрімко ніс свої води у далечінь... Не розглядались як клас вудлища з тестом до 150 грамів. В колекції до цих пір монстри з катсінгом 180, 250 і навіть 310. Ну і довжини теж неміряної, до 480 сантиметрів. Потім чи то шнури стали тоншими, чи сивий Славута трохи заспокоївся, але став ловити бланками з верхньою межею у 120 грамів. "Монстри" стоять у куточку і припадають пилом. В роботі тільки те, що до 120. І зумовлене це невиправною сходинкою між "120" і "150". Вона відчутна, помітна і непозбувна, як бентега.
Вона і у різкому зростанні ваги, і у зміні строю бланка. Дуже добре це помітно, коли маєш можливість ретельно оглянути всю серію від "40" до "180". До "120" - одне, після "150" - зовсім інше.
Цікаво буде почитати враження людини, котра підійде до цієї межі не "зверху", а "знизу", тобто від 85 грамів.
П.С. Багато вудлищ через руки пройшло. ДМ 100 - то правильна класична відповідь на питання. Недешева, але правильна. Земекси, нмсд, мають задрану ціну відносно якості фурнітури і загальної культури складання. Я б ще подивився на не дуже бюджетні Салмо серії Енерджі і Бейновський Кроссфілд. Хоча для Десни може здатись більш доречним Смеш... Але Кроссфілд дуже "смачна" вудочка, особливо для темпу.
