[linchuck]

Гідрометеорологічна ситуація в басейнах річок України станом на 10 лютого 2020 р.

та попередня оцінка водності весняного періоду 2020 р.



Упродовж осінньо-зимового періоду 2019-2020 рр. в басейнах всіх річок України склалися вкрай несприятливі гідрометеорологічні умови для формування весняного водопілля.

Одночасне поєднання станом на початок лютого 2020 р. комплексу несприятливих для формування весняного стоку гідрометеорологічних умов у басейнах всіх річок України спостерігається вперше. Адекватні до 2020 р. аналоги за значеннями і процесами формування усіх чинників весняного стоку, відсутні.

Календарна зима 2019-2020 рр. характеризується аномально й стабільно теплою погодою (без стійкого переходу середньодобової температури повітря через 0оС в сторону від’ємних значень) та меншою за норму кількістю опадів.

У добовому розрізі температурний режим по всій території був дуже нестабільним, з частим чергуванням коротких періодів зниження та підвищення температури, при цьому сума позитивних температур (за період грудень – перша декада лютого) в 1,5-3 рази перевищила суму від’ємних.

Середня за грудень 2019 р. температура повітря дорівнювала 1,5-4,0 °С тепла (на 3,5-6°С вище кліматичної норми), за січень 0,5-1,5 °С тепла (лише у верхів’ях басейнів В.Дніпра, Десни, Сіверського Дінця та приток Середнього Дніпра у РФ 0,1-1,5°С морозу) - на 3-7°С вище норми. У першій декаді лютого зберігалася позитивна аномалія (на 2-5°С вище декадної норми). Більш прохолодно було на Лівобережжі – середня за декаду температура повітря тут становила 1,0-3,6°С морозу, на решті території від 0,4°С морозу до 2,0°С тепла.

Опади в період календарної зими 2019-2020 рр. випадали переважно у вигляді дощу і мокрого снігу. З осені та упродовж поточної зими (включно перша декада лютого) зберігався недобір опадів. За листопад - грудень 2019 р. випало переважно 50-80 мм (в Карпатах 200-350 мм), за січень - першу декаду лютого 2020 р. 35-75 мм (в Карпатах 100-210), що відповідає 50-70% кліматичної норми.

Підстильна поверхня річкових водозборів характеризується високою водопоглинальною здатністю, розраховані коефіцієнти весняного стоку дорівнюють 0,1-0,2.

Промерзання ґрунту на кінець першої декади лютого мінімальне і становить переважно 1-13 см, лише у басейнах Десни, Сули, Росі і частково Сіверського Дінця 10-20 см.

З осені метровий шар ґрунту був недостатньо зволоженим (50-70% середніх багаторічних значень). Надалі, внаслідок теплої погоди та випадіння опадів, ґрунтові вологозапаси збільшилися. Розраховані за прогностичною системою Sloj станом на 10 лютого запаси вологи у метровому шарі ґрунту на рівнині України дорівнюють переважно 100-200 мм (дещо менше за середні багаторічні величини), що загалом підтверджується інструментальними визначеннями метеостанцій станом на 8 лютого.

Аномально тепла погода визначила відсутність основного чинника весняного стоку – снігових запасів. Сталого снігового покриву до кінця січня не було (окрім високогір’я Карпат). Сніговий покрив на рівнині України почав утворюватися тільки наприкінці січня, у Карпатах – поступово збільшувався. У першій декаді лютого сніг частково танув, потім знову утворювався й танув, зумовивши формування невисоких паводків на карпатських річках (з виходом води на заплаву міждамбового простору у пониззі Боржави і Латориці) та переважання незначного росту рівнів води більшості рівнинних річок (без загрози негативних наслідків).

За результатами снігомірної зйомки 10 лютого суцільний сніговий покрив зберігається у середньо- та високогір’ї Карпат висотою 10-66 см, на Лівобережжі України висотою до 10 - 15 см (на окремих площах у басейнах річок Приазов’я 14-36 см), у басейнах Інгулу та Інгульця 1-8 см, у басейнах Верхнього Дніпра і Десни 1-4 см. На решті території сніговий покрив практично відсутній або ж залягає окремими плямами.

Запаси води у сніговому покриві станом на 10 лютого дорівнюють (у міліметрах): у басейнах В.Дніпра, Десни, Сули 1-2; Псла 1-7, Ворскли, Орелі 8-16, Самари та річок Приазов’я 11-26 (на окремих ділянках річок Приазов’я 57-72), Сіверського Дінця 5-20; у середньогір’ї Карпат 20-50, у високогір’ї до 196 мм, що загалом значно менше норми для цього періоду (окрім Приазов’я, де вони відповідають 172 % норми на цю дату).

Водність більшості річок України з осені зберігається меншою за середні багаторічні значення, середні за січень витрати води складають 50-80 % місячної норми. Зберігається маловоддя (гідрологічна посуха) на Росі, Сулі та по бічному припливу води до Кременчуцького водосховища (середні за січень витрати води дорівнюють 15-22 % січневої норми). Поточні рівні води в річках більш ніж на 1-2 м (на окремих ділянках приток Прип’яті на 0,3-0,7 м) нижчі за відмітки заплави. На багатьох рівнинних річках Правобережжя рівні води залишаються близькими до найнижчих за багаторіччя.

У листопаді-січні льодоутворення практично не спостерігалося. Масово на всіх річках та водосховищах (окрім Каховського та української ділянки Дунаю) льодові явища з’явилися лише у першій декаді лютого (до встановлення тонкого льодоставу), на ряді ділянок швидко утворилися малопотужні зажори, без негативних наслідків.

Гідрометеорологічної ситуація, що склалася станом на 10 лютого (за нормального розвитку гідрометеорологічних процесів у лютому-квітні) вказує на високу ймовірність формування низької водності (рівнів, витрат) річок держави у весняний період. Небезпечної дії високих річкових вод та льодоходу не очікується. Але, зважаючи на стан русел річок (зарегульованість чисельними ставками, заростання очеретом) можна передбачити локальні підтоплення місцевим стоком на окремих понижених прируслових ділянок під час танення наявних снігозапасів.