Дзвінок від Сергія Бордюка: -їдеш? - Ну звісно! -тоді збираємось в мене. Зібралося чотири Сірожи і приєдналися до ще однієї машини яка їхала з Рівного.
І от ми вже десь трохи нище Київа . погода шепче: тепло, світить сонечко, пташки співають так, що душа розвертається. Виходимо на воду, місць не знаємо але в нас є ехолот. Простори необсяжні, ех красота, ось рай для рибака. На ехолоті з"являється перепад глибини з пеньочками. Ми з Сергійом Шишкіним в воду, а Бордюк з іншим Сергієм далі в пошук. З верху як шапка муть, а по дну те про, що можна тільки мріяти, кришталевий прозрак до 5 метрів по горизонталі, відчуття ніби з хмар на землю спускаєшся. Пару нирків і піщані бархани змінюються на дрейсенові поля, а де ж пеньки які ехолот так нахвалював? З Пів години кружляв поки наткнувся на пеньки, з"явився якийсь окунець, а це що за чудо, якесь підводне НЛО, підпливаю ближче й бачу мальок збитий в щільну кулю й крутиться як в океані косяки риби тільки в менших розмірах, такий собі живий блискучий дзеркальний шар. З"являлися і раки але корчики не багато обіцяючі. Так як в мене немає вибору рухаюсь далі в пошуках чогось цікавішого і ось як фортечна стіна з вежами стоять в ряд величезні пеньки з переплетеним між собою корінням. Стає вже цікавіше. І ось вони палочки які вселяють надію присутності риби. Глибина трохи збільшилась до 6-7 м. о є вже і перший підрив… хто тут?
На наступних нирках з являється окуньки грам 300-500, вже око радує. Місце видно відразу гане й має бути риба. Якраз над цим місцем чи то муть густіша, чи в об"ємі більше але місце трохи темніше ніж до цього траплялися. На черговому нирку помічаю судака, не поспішаючи пливе від мене розкривши пера в повній красі. Переходжу в не швидке переслідування і тут десь під рушницею взрив. клуб муті, а погляд направлений в перед. Дивлюсь, а з муті один судак вилетів, а інший теж відійшовши на небезпечну відстань повільно покидає мою компанію. Зрозумівши, що перший це був як відволікаючий маневр. Опускаю голову і бачу в муті силует риби, ним виявився судачок під два кг самец-розвратник
, ну як завжди більші розійшлися, а найменший дістався мені. Забуївся і почав крутитися на даному місці, помічаю свіжі намойки. Місце виявилось не малим по площі і не скудне на рибу. Судаки ніби гралися зі мною. Ніяк не підпускали до себе. Я вже як місяць з-за хмари з муті тихенько вигляну, роздивлюся з висоти "пташиног польоту" і в низ, а за деякими тільки спостерігав як вони прорливають підімною, процентів 30 був ходовий але так і не судилося мені там ще щось здобути. Весь на емоціях продовжую пошук. Знайшов по-путно пару кілограмових окунів. Пливу насолоджуюсь і чую крики: -Сєрьога, Сєрьога б…я!!! я на буй і стрім голов лечу з думкою Шишкін влупив сома., потрібна допомога. А Сєрж метрів за 500-700. Здається от-от і яже буду поряд, доплив хвилин за 10, підпливаю Сєрьога активно ниряє, питаю : -ну що? - нічого. – а ти кликав мене? -ні. Розповідаю про почуте витираючи піт з чола
. Як вияснилось це наш напарник так гукав при знайдених зачотних корчах де він і знайшов судачка на 3.5 кг, який і виявилось це був найбільший з добутих. по рибі вийшло 50*50 з рибою і без.
В вечері банька й обговорення ниряли. наступного дня погода суттєво помінялась, дощик з вітром. Спускаємо лодки на воду й в атаку. Чим далі від берега тим хвилі більшають. Думаю є в нас капітан, йому вирішувать, за себе не переживаю, а от щоб човник не став підводним. А човник тільки пройшов невелику реабілітацію й готовився до кап. ремона й фарбування, доречі човник відомої фірми РІБОГ.
Ехолот підморгнув для першої пари, пора, ми з Шишкіним за борт. лодка далі на пошук перспективних місць. напарник десь швидко зник з мого поля зору. глибина була невелина біля 3-х, вітер так намутив, що прозрак до метра було тяжко назвати прозраком. шукаю глибші місця і з часом потрапляю на схил з гарними корчами, кращими ніж вчора і прозрак став крашим, так сказати підмучена півторачка
але для полювання підходило. не встиг я насолодиться новими місцями чую шум мотора. наша лодка направлялась до мене, було зрозуміло, щопора збиратися поки несталася біда. хвиля ще більша, вітер посилився до 7 м. на березі з лодки викрутили пробку і злили літрів 50 води, вчасно повернулися. інший екіпаж повернувся відразу за нами, розповідали що з лодки пвх невстигали виливать воду. от і все пора додому.
цілу дорогу веселі розмови наче не було часу побалакать.
в Сергія Бордюка на ніч ще попили кави й порозїжалися по домам. кава була для мене дуже доречною
до пів ночі не міг заснуть. а в ночі ще мозковий центр обробляв інформацію за вихідні тільки в більш фантастичному вигляді.
всі дуже задоволені, компанія підібралася чудова, вільний час теж провили в активному спілкуванні.
шкодую що не було фотоапарата. фото з мобілки, відео С. Шишкіна без обробки, можливо пізніше буде все в одному роліку. лодка надана спонсором ф."РІБОГ" з генеральним дир. С.Бордюк, який і являвся капітаном даного судна.
всім удачі!
https://www.youtube.com/watch?v=CPEXQECjk1M
https://www.youtube.com/watch?v=L86rwh4zSkw
https://www.youtube.com/watch?v=chb3p8ygvFY
https://www.youtube.com/watch?v=1y-LRnBn5kw
https://www.youtube.com/watch?v=bBIXLZ-oRWU
https://www.youtube.com/watch?v=NLjHUB27a9k
https://www.youtube.com/watch?v=E-jZOwoff0Q
по останньому відео й не скажиш що так сурйозно штормило, мабуть не той ракурс.