11 років не ловив коропа. Навесні відвідав платник в Закарпатті, де мікрушив окунця, і зважив на те, що "карпіки - ето цікаво, треба буде спробувати". Раніше до того, щоб спробувати - руки не доходили, наразі - все склалось, передусім, завдячуючи sergo, який допоміг з придбанням снасті. Так як коропа раніше я ловив тільки на мах і донку, а це, погодьтеся, не дуже серйозно, було вирішено зупинитись на болонському вудлиці (в планах далі використовувати його за призначенням), а "якщо сподобається - придбати матч" (С). Якого дідька торік я продав матчевий комплект з рогаткою і поплавцями - невідомо...
Початково коропа планував половити некрупного (до 1.5 кг), і лаштувався на БК. Проте за той час, доки налаштувався, ми встигли переїхати на дачу, на кілька тижнів, тому в підсумку для дебюту обрав озеро Торфяне в Бородянці - мені близько, та й відгуки в інеті свою роль теж відіграли.
На місці був о 6 - на відкриття. Водойма дуже комфортна - "апендикс" для любителів відокремлений від основного "спортивного" плеса. Перший раз в житті бачив отих справжніх карпятників з усім таким, знаєте. Раніше тільки зачитувався звітами в журналах та інеті. Своя романтика в цьому, що не кажіть, є. Як нахлистовик зізнаюсь
Ну, спортсмени то спортсмени, я ж зайняв досить мілководний сектор. Промір глибини показав, що на фоні глибин 70-80 см, під протилежним берегом йде ринва 100-120 см. Питання було в тому, чи докину туди своєю мега-снастю: 5-метрова болонка Salmo Sniper, маленька котушка 1000, основна жилка 0.2, повідець - 0.165, поплавок - взяв для початку звичайний проводочний 2 грами, гачок - Owner Carp Down, 10-ка. Перші спроби показали, що таки докидую до ближнього краю "ринви", тому хутенько відрегулював спуск, наживив 3 опариші та почав місити підгодівлю (фішдрім короп + універсал + ті ж опариші). Позаяк я прихильник японського мінімалізму, в якості альтернативної насадки взяв банку куркурудзи в полуничному сиропі. Виглядало збоку це, напевно, дивно - кругом дядьки з купою донок і лахів, з "кравчучками", і я - як лох, з нахлистовою підсакою, легенькою вудкою і маленькою коробочкою з снастями. Ну, нічого, думалося, якось переживу...
Доки підгодівля зволожувалась, краєм ока помічаю, що поплавця вже нема. На щастя, встигаю підсікти, і маю купу позитиву від боротьби з кілограмовим "тузіком". Акуратно завожу його в підсаку, перший є!
Сусіди дивляться косо - в них клювань за першу годину нема... Я ж витягаю ще одного, після стартового закидання підгодівлі. Всього з 6 до 9 ранку маю вісім клювань, з яких п'ять - реалізовано. Риба вся, наче під "копірку". Але я тішусь неабияк, вважаю, що для першого разу - цілком непогано!
Десь з 8 до 9 ранку змінив оснастку - поставив матчевий поплавець на 7 грам, який дозволив комфортніше і точніше ловити у вітер, що підіймався дедалі сильніший, і о 10-й ранку стало зовсім некомфортно. Риба, до речі перестала ловитись по всій водоймі. Тому я прийняв вольове рішення - їхати додому і варити борщ у казанку на ватрі
Мушу згрішити і трохи похвалитись: борщ вийшов непоганий! Принаймні, рідні дегустатори це засвідчили