[DracoZur]

В.о. начальника Головрибводу України
Герасимову Івану Володимировичу
вул. Гоголівська, 41а, м. Київ, 04053
Ковальчука Захара Миколайовича



Шановний Іване Володимировичу!
Неможливо не прийняти до уваги нам –пiдводним мисливцям той факт , що ЗМI , проплаченi дiячами вiд промислового лову , почали компанiю на знищення пiдводного полювання !
Даним листом маю на меті привернути Вашу увагу до беззаконня, що на даний час твориться навколо любительського підводного полювання в Україні.
Всім нам добре відомо, що останнім часом деякі політичні сили активно намагаються заборонити підводне полювання у внутрішніх водоймах України. Зокрема, Чистяков О.В., наприклад, аргументує це тим, що нібито підводні мисливці вибивають так зване «маточне поголів’я», знищуючи при цьому рибу, що й привело з його слів, до зменшення чисельності риби у внутрішніх водоймах. Проте він, певно, свідомо чи несвідомо забуває той факт, що якщо взяти до уваги той же бракон’єрський лов сітями, електровудками чи рибний промисел, що знову-таки ведеться в тих же внутрішніх водоймах й досить часто буває безконтрольним, с перевищеннями квот та засобів лову; якщо подивитись на багатомільйонну армію рибалок-любителів й порівняти її чисельність з декількома тисячами підводних мисливців-любителів, то одразу стає зрозуміло, що доля виловленої підводними мисливцями риби є досить маленьким відсотком від вищеперечисленої діяльності.
Особисто мене дуже обурює той факт, що подібними заявами та діями мене також називають бракон’єром. Просто тому, що я також підводний мисливець. Існують норми вилову риби й вони однакові чи то для рибалок, чи для підводних мисливців. А бракон’єри є скрізь, але узагальнювати висловлюваннями, подібно Чистякову, ніхто не має права. Як ніхто не має морального права й на тотальну заборону окремого вида любительського рибальства у внутрішніх водоймах України замість того, щоб контролювати й притягувати до відповідальності, передбаченої чинним законодавством, дійсно винних осіб. Чому б тоді не заборонити, скажімо, виготовлення харчових продуктів, бо ж бувають випадки отруєння? Смішно? Так і тут – потрібно вирізати тільки гниль, а не рубати голову.
Ті, хто, порушуючи закон, вибивають рибні запаси - є нашою спільною проблемою в незалежності від того, чим ці нелюди знищують рибу – сітками, електровудками, вудками, хімією, острогами чи гарпунами. Тому й боротися проти них, захищаючи наші державні ресурси, ми повинні разом.
Підводні мисливці завжди бачать ситуацію з-під води, бачать бракон’єрські сітки та мертву рибу на дні після сволот-«електриків», помічають погіршення стану води та зменшення чисельності риби з кожним роком. Дуже багато моїх знайомих і я сам неодноразово допомагали й продовжуємо допомагати органам рибоохорони діставати бракон’єрські снасті з дна річок та озер, кожного року по всій Україні ми чистимо від сміття та сіток дно річок та водойм, де ми полюємо, навіть збираємо кошти та проводимо зариблення, намагаючись відтворити природу. Саме тому переконливо прошу Вас не підтримувати ніяких ініціатив щодо заборони любительського підводного полювання у внутрішніх водоймах України, а навпаки, підтримати цей вид любительського рибальства й спільними зусиллями викорінити бракон’єрів усіх мастей з наших улюблених водойм України.
Також хочу підкреслити, що для мене й більшості моїх братів по захопленню підводне полювання – це не заготівля риби (досить часто вертаєшся додому навіть без рибини й лише, коли пощастить можна вловити й норму – до 3 кг), а чудовий активний відпочинок в іншому такому дивовижному підводному світі!.. А відпочинок, рівно, як і праця, є беззаперечним конституційним правом кожного громадянина України.
Прошу Вас надати письмову відповідь щодо Вашої позиції з викладеної в моєму листі інформації та повідомити, якщо на сьогодні існує якийсь законопроект чи готуються будь-які законодавчі зміни (які саме, хто їх ініціював, та де можливо ознайомитись з ними) що стосуються здійснення любительского підводного полювання у внутрішніх водоймах України.

З повагою, Ковальчук Захар Миколайович
13.08.12 р.