А ось і перші ознаки зими замаячили на горизонті. Наче й добре все, погода тихенька, а ні, доки теревенив наплаву по телефону з Пашею Дайвером, не тільки рука закоцюбла, довелося й шнура на "Саважі" відхекувати, бо гад такий прикіпів аж до кілець крижаною шугою. Все це під акомпонемент мого "старого знайомого"- є тут в одному моєму улюбленому місці дивний фідеріст. Чому дивний!? Бо явно з ознаками психічного розладу. Вже третю рибалку з ним стикаюсь і спостерігаю його " рибалку". Ні, звісно ж в воду він там щось закидає, навіть мені сьогодні зробив слушне зауваження, сказавши: "Якого х...я ти кидаєш- це моя робота!". Так ми з ним дружньо і ловимо вже третю рибалку на тому місці, я мовчу, він постійно коригує мої дії, що мені робити. То: " Пливи сюда під...р!", то навпаки: "Пливи гав-гав-гав-...й отсюда!". Настрій у нього завжди один і хоч я і плаваю по інший бік Десни, та полімака з його рук то і діло летить в воду в мій бік. А сьогодні він і взагалі вирішив на мені заробити, так і сказав: "Якщо я тебе заху...рю- багатим стану!!! Поняв!!!". Ось так воно буває на воді, різні люди трапляються. А тим часом же ж, я під нескінченний акомпонемент висловлюємих думок стосовно мене загадковим другом-незнайомцем, успішно злив одну щуку, потім таки луснув щупеля ледь закілушне і зачекавши доки мій любязний дружбан піде додому, а пересікатись на березі та ще в пятницю 13-ого з ним не дуже хотілося, бо чомусь я вірю йому, що він свято вірить в шанс розбагатіти на мені
, теж подався в свій бік!