Років з 20 тому, а може й більше,кожні вихідні я з братом і батьками їздили у село. Село Ставок Носовського району доволі мале і нічим не примітне. Зазвичай,подорожуючи машиною, такі невеличкі села пролітаєш, не помічаючи їх, хіба що якась старенька бабця вирішить перегнати через дорогу свою незграбну Бурьонку або гусей на випас саме в той момент, коли ти впевнено тримаєш свої сімдесят.
Але тоді ще машини в сім’ї не було і їздити доводилось електричкою, а потім ще пару кілометрів по полях на своїх двох.
Навіть у тому віці не покидало відчуття, що час тут спинився кілька десятків років тому. Невеличка хатина на кілька кімнат, старенька підлога з дошок, викрашена по всіх канонах червоною фарбою, килими на стінах і грубка, якою отоплювали хату взимку. Із досягнень цивілізації було небагато: душ, тепла вода в якому з’являлась під кінець світлового дня і, виключно, за умови сонячної погоди, старенький телевізор, що включався через стабілізатор струму, телефон з дисковим набором, поруч із яким завжди лежав довідник з номерами всіх жителів цього і сусіднього села і, звісно, атрибут кожної сільської хати того часу - кип’ятильник.
Воду гріли у літровій банці. Такого об’єму сповна вистачало для всієї родини, а коли приїжджав хрещений і, по сумісництву мій дядько, із своєю родиною, то маніпуляцію доводилось проводити двічі.
Батько вкидав пару ложок чорного чаю у кип’яток, а я, обпершись підборіддям на край стола, любив спостерігати, як подрібнені листочки, набухаючи, повільно осідають на дно банки... спостерігав і думав про ранок, коли нарешті візьмемо з батьком вудки, вирізані із більш-менш рівних гілок ліщини і підемо по світанку на став, ловити карася.
Цього ранку я сидів за столом своєї квартири і дивився через прозорі стінки, як подрібнені листочки, набухаючи, повільно осідають на дно стакана,- Минуло вже 20 років, ну хоч щось не змінюється, - прошепотів в голос, допив чай і вийшов з дому.
По рибі не густо, кілька матросів на Reins Saturn Micro, які дуже обережно зажовували силіконку, не так як минулого тижня. Вода сильно прогрілась, тепер підібрати відмичку буде важче. Що ж, якщо не клює риба, є можливість приділити цей день родині.
