[Роман(РМ)]

«Открытіє сєзона»
ВЫКЛАДЫВАЮ АВТОРСКИЕ РАБОТЫ JK ПО ЕГО ПРОСЬБЕ.
Пьеса в кількох діях.
Дійові особи.
Микола Петрович Гак – старий досвідчений рибалка, філософ-похуїст.
Гарік Дохуїщенко – рибалка, в якого до### снастєй, стрёмний оптіміст.
Вовчик Їбанько – рибалка-початківець, двоюрідний брат Гаріка, молодий кібердрочер.
Юхим Гнатович – інспектор рибоохорони, поважна людина
Птиця Руух – чорнобильский мутант, гібрид страуса і коня Пржевальського
Ава – дуже розумна тварюка з охуенной родословной від самої вівчарки Гітлера
Губатий, Отсос Петрович – природні явища
Риби, раки, альбатроси, йожики, горілка, блядство, різна водяна та берегова сволота.

Дія перша. Акт перший. День перед закінченням нерестового запрєта.
Квартира Миколи Петровича. Кухня однокімнатної хрущовки. Стіни обклеені фотографіями хазяїна з трофеями, та різними зображеннями екзотичних риб. На всіх полицях і підвіконнях розкладені рибацькі причандали. Микола Петрович, неголений волохатий мужик під п*ятдесят, вдягнений у труси обвішані воблєрами, мішає у каструлі горох великою ложкою. По столу повзають опариши і таргани. З-під столу смердить мішечок із черв*яками. Микола Петрович тримає плечем трубку біля вуха і кричить у слухавку:
Какая на### інспекція? Мєня нє ебет – був запрєт до другого іюня, і всё похую. Гарік, ти же знаєш – дамо інспектору десять гривень – и пішов на###.
Пробує кашу, спльовує.
- Шо? А шо Вовчик? А кого єбёт? Ми шо – бухать туда єдем (га-га-га)? Кароче, давай через час у мєня під под*єздом з Вовчиком. Воблери? Бери всі, шо є. Шо? Водку оставіть? Тада половину воблеров на### викинь. ... В ####у, ###!!!!
Микола Петрович кидає слухавку і роздратовано гундосить:
Туристи, йоба мать! Как перший раз бабу єбать єдут.
Спльовує на підлогу і виключає газ.

Десь через годину під под*єздом Миколи Петровича. Микола Петрович з в*язанкою вудок в одній руці і охуєнним рюкзаком біля ніг, смалить цигарку. На ньому линяла штормовка й невизначеного кольору штани. Мішки під очима і синьо-красний шнобель викликають повагу і вказують на великий досвід у риболовлі. Від рюкзака смердить гороховою кашею і опаришами. Кілька опаришей повзають по асфальту.
З гучним бібіканням під*їзджає здоровенний джип, за кермом сидить Гарік. Їбальник Гаріка повністю замаскован поляроїдними окулярами. На Гаріку неєбічєске вбрання відомих фірм. Від джипа смердить антрактантами і блядями, в правій руці Гаріка бляшанка з безалкогольним пивом. Ззаду джипа на лафеті мотиляється чималий човен з великим мотором. Всю техніку пофарбовано в камуфляж. На задньому сидінні Вовчик притримує ящики з горілкою і коробки з воблєрами. На верхньому багажнику прив*язан охуєнних размєров чохол із спіннінгами і якісь лахи.
Микола Петрович
Хто безалкогольное піво пьёт, тот резінових женщин ебёт! Ги-ги! Здорово Гарік, шо так довго? Я заєбался ждать, уже думал сам єхать….
Відкриває двері і падає на сидіння.
Привєт Вовочка! (дає Вовчику щигля). Ну, ###, поєхалі, чого стоїмо?
Джип з вереском зривається з місця.

Дія перша. Акт другий.
Верхів*я Київського водосховища. База Вершина.
Біля облуплених воріт стоять сторож и джип Гаріка. На сторожі засмальцьована фуфайка і гумові чоботи. З вікон джипа стирчать їбальники Гаріка і Миколи Петровича.
Сторож
Хлопці, не можу я вас пустити. Інспекція казала, нас їбати будуть за кожну лодку. Ну на### оно мне нада?
Гарік
Да кого єбет инспекція? На ось тєбє дєсять гривень, відкривай ворота, нам тока лодку сбросить.
Сторож
Нє, ни###, хоть отсосітє – не открою. Уволят – ### работу найду. Завтра хазяїн будєт – с нім договаривайтєсь.
З цими словами сторож зачиняє хвортку.
Гарік
Йоб твою мать, прієхалі… Петрович, а ти тьозку свого не знаєш? Отсос Петрович зовут…
Микола Петрович, ображено
Менше ####и. То ### точно хто-то проплатив, шоб нормальні рибацюги ні### на воду не вийшли. Пішли всє на###! Так, поїхали, я знаю, де скинутись можна…
Вовочка на задньому сидінні з повагою дивиться на старших і тримає воблери і горілку. Джип, підстрибуючи сталевою сракою, зникає в заростях.

Верхів*я Киівського водосховища. Кілометрів двадцять від бази Вершина. Метрів за десять від берега джип, по кардан засівший у багнюку. На мілині бовтається човен, дишло лафета стирчить з каламутної жижи. По коліна в воді стоїть Микола Петрович, Гарік і Вовочка переносять лахи і горілку у човен.
Микола Петрович
Блядь, торік тут пісок був, гарний пляж, ще з тьолками купались. Какого ### так усе помєнялось? Гарік, кашу не забудь, она в отдельном кулькє.
Гарік, сам до себе
Блядь, старий підарас. Казав, на Канів треба їхати! Как будто єго бензин єбєт. (Вголос) Микола, а как назад, гав-гав-гав-гав-гав-? У тєбя шо, трактор єсть?
Микола Петрович
- Нє сци, рядом село, за пляшку витягнуть. Зато спокойно оставляєм – нікто нє спіздіт (регоче).
Микола Петрович підходиить до човна, залазить.
Йоб твою мать… Диви!
Всі ноги Миколи Петровича обвішані здоровими чорними п*явками. Микола Петрович з насолодою відриває їх і складає у бляшанку
О, ###, сома половимо. А на Бухарі ні### не знайшов, все розкупили. Кажуть, п*явки охуєть для здоров*я корисні, від них потенція повишається.
Гарік
Хуєнція. Потенція повишається, когда тьолка сосёт, а с пьявками – то зоофілія. Га-га-га.
Гарік закидає в човен останній лантух, залазить сам.
Ну шо, ###, с богом?
Двигун чмихає синім смердючим димом і гарчить.
А ми каталіся на бєлом катєрє, пєрєвєрнуліся к єбєнєй матєрі…
З цими словами Гарік дає газу і човен, набираючи швидкість, ####ує від берега.
- Шо, Петрович, куди ідемо? Де твого тьозки нема? Га-га-га…
Петрович, ображено
Харош піздєть. Кароче, я знаю тут остров, там рєльєф – ебіческа сила, вся риба є. Давай туди (вказує пальцем), і газу, бо скоро вечір.
Човен, залишаючи пінний слід, зникає в очереті.
Завіса.

Дія друга. Акт перший
Берег острова з нє###овим рельєфом. До поваленого дерева швартовано човен. На березі стоїть камуфляжний намет, поруч горить багаття. Кілька спінінгів закинуто у воду на сома, з п*явками. Сутеніє. Біля багаття сидять Петрович, Гарік і Вовочка, на скатертині закусь, пляшка горілки і стакани.
Микола Петрович
Гарік, гав-гав-гав-гав-гав-, наливай! Скоко можна піздеть? Ні### с твоїм джипом не станеться. Позаторік там мерседес тиждень стояв, поки ми бухали з інспекторами – навіть магнітолу не с####или, тільки бензин кудись дівся.
Регоче.
Вовочка
Так ви казали там пісок був і бляді…
Микола Петрович
До### ####иш. Маладой ще, жизні не бачив. Гарік, Юпітеру больше не наливать.
Одним ковтком закидає стакан горілки, занюхює хлібом і встромляє у рота цигарку.
Так от, хлопці, шо я кажу. Про ці місця ходять різні легенди. Кажуть, після Чорнобилю завелася тут птиця Руух. Здоровенна тварюка, вивели її ще при Брежневі генетики. Хотіли получить здоровеного птаха з цінним м*ясом. І щоб наш клімат добре переносив та міг сам годуватися, травою там, чи рибой. А розводили його на островах – воно літати не вміло та води боялось, щоб не у####ило кудись. Так от, коли Чорнобиль йібонув, всі повтікали, а тих мутантів так і залишили. Років двадцять тому їх спеціально полювати їздили, кажуть, м*ясо Руух добре на потенцію діє. Та потім, як мисливці та рибалки тут пропадати стали, воно нікому на### не потрібне, всі бояться. Та я вже чотири роки на цьому острові рибалю, ніякої Руух ще не бачив. Мабуть вибили всіх, або самі поздихали… Бля, Гарік, какого ###? Наливай!
Чутно булькання та чавкання.
Вовочка
Дядько Микола, а правда кажуть, що кого птиця Руух піймає, то або з*їсть, або в жопу виєбе? І кого виєбе, в того потім від радіаціїї очі світяться?
Гарік, вже добре червоний і дурний від горілки, підозріло дивиться на Миколу Петровича.
Гарік
Петрович, а ти точно тої птахи не бачив? А то я підарасів ###рю зразу з ноги, на###!
Гарік встає і пробує показати, як він ###рить підарасів, але не втримавши рівновагу падає на спину і вирубається.
Петрович
Тю, ###, слабак. Тільки другу пляшку допили. Закусювати треба. Вовочка, принеси дяді ще пляшку.
Вовочка
Так завтра ж рано на рибалку… Дядьку Микола, знов нап*єтесь, як на ставку, хто обєщал жерєха показать?
Микола Петрович
Не сци, пацан, усё будет. Давай, пока братан спить, тобі десять капель наллю, за компанію.
Вовочка з ентузіазмом ####ує через кущі до намету. Раптом з кущів чути оглушливий вереск, і на освітлене вогнищем коло вивалюється Вовочка.
Вовочка, затинаючись
Там, гав-гав-гав-гав-гав-, дядя Коля, там піздєц…
Раптом із кущів вилазить щось волохате. За ним з тріском проламується здоровенний у####ень в брезентовому плащі з шевроном на рукаві.
Волозата потвора:
Хр-р-р…
У####ень
Інспектор рибоохорони Юхим Гнатович. Добрий вечір. Пред*явітє отловочниє (регоче). Здорово Микола! О, ### обосрався пацан. А шо, запрєт нарушаєш? Я ж тєбє звоніл – не### єхать, виєбу. Давай штраф.
З цими словами Юхим Гнатович переводить очі на порожню пляшку горілки.
Моментально сатаніючи
Шо за ###ня? Я тобі шо казав, гав-гав-гав-? Ще раз побачу – піздец, на###!
Очі Юхима Гнатовича починають розгорятися синім вогнем. Потвора, проявляючи свою звірячу натуру, гарчить. Вовочка з переляку тихо випускає гази і починає гучно гикати.
Микола Петрович, улесливо
Юхиме, та все нормально. Там ящик іще стоїть, как раз пацан за пляшкой пошол…
Йібошить ногою Вовчика в напрямку палатки.
Юхим Гнатович, моментально заспокоївшись
А шо за пацан? Ги-ги-ги, мало не всрався. Це моя сука, Ава. Нємецкая овчарка, родословна від любимої собаки Гітлера.
Ава віддано дивиться на хазяїна, її очі відсвічують синім вогнем, з пащеки тече слина.
Микола Петрович
Вовка, ну давай неси сразу дві.
Вовочка
Я не піду, ну єво на###.
Юхим Гнатович
Шо, зассал пацан?
Микола Петрович
Я сам схожу, ### с нім
Показує Вовочкє кулак і зникає у кущах. Юхим Гнатович скидає плащ і вмощується біля багаття. Ава гарчить на Вовочку. Вовочка гучно випускає гази.
Завіса

Дія друга. Акт другий.

Займається світанок. Біля спінінгів з цигаркою в щербатому роті куняє Отсос Петрович. Під кущами, стоячи раком, блює Вовочка, однією рукою спираючись на голову Ави. Ава, мотиляючи хвостом, чекає нової порції блювоти, і з чавканням її поїдає. В тіні намету гучно хропе Гарік. Біля згасаючого багаття розкидано порожні пляшки. На колоді обійнявшись сидят Микола Петрович і Юхим Гнатович. Обидва, в жопу пьяні, співають:
Чёрный ворон, чёрный ворон
А ты не вейся надо мной…
Замість бек-вокалу нє###ово імпровізують Гарік і Вовочка. Отсос Петрович, зачарований художньою майстерністю виконавців, впадає в ступор. Раптом, позбувшись уваги ОП, один із спіннінгів починає сильно теліпатись и звуками брязкальця руйнує іддилію. Микола Петрович інстиктивно скидається и починає повзти до берега.
Юхим Гнатович:
Микола, на### гав-гав-гав-гав-гав-! Ну єго на###! Шо там таке, га? Давай, наливай!!!
Микола Петроваич, почувши «наливай», різко сіпається и каламутним оком косить до намету. Судячи з судомних рухів, в тілі завзятого рибацюги іде боротьба двох інстинктів. Але основний переборює, МП стає на коліна і вправно біжить до берега. Мало не збивши ОП, хапає спіннінг і вимотує стальку. На одному з гаків теліпається чималий сом.
Микола Петрович, кричить:
Ага, йоба мать!!! Попався! Я що казав – сом вже пішов!
Юхим Гнатович, загортаючись у брезентовий плащ:
Сам на### пішов. Кидай того сома, ####уй сюди. Вовочка, пити будеш?
Вовочка при слові «пити» судомно видає чергову порцію блювоти. Гарік голосно хропе. ОП в розпачі ритмічно ###рить головою в сосну, з його « Прими» летять іскри. Микола Петрович садить сома на кукан і підповзає до багаття. Раптом у кущах чути гучний шурхіт і тріск. Ава лишає ласувати блювотинням і починає гарчати. Гарік хропе.
Юхим Гнатович:
Шо за ###ня? Ава, ко мнє!
Вівчарка разом з Вовочкой починають рачкувати до багаття. З кущів повільно висовується істота, схожа на гібрид пелікана і коня Пржевальського.
Юхим Гнатович, пошепки:
Йоба мать…
Микола Петрович, випустивши гази і пляшку (яку інстиктивно підхоплює Юхим Гнатович):
Блядь!
Ава гарчить.
Вовочка видає дебелу порцію блювоти.
Гарік гучно хропе.
Мутант оглушливо клацає дзьобом і перевалюючись виходить на галявину. Зовні птаха схожа на експериментальний піндосський стратосферний літак. Маленькі крила і обводи їбальника вказують на можливість надзвукового польоту. Але завеликі яйця, що розміром і формою нагадують підвісні баки шатла Коламбія, псують всю аеродинаміку. Очі птаха світяться яскравим синім вогнем.
Микола Петрович, підводячись на коліна і знімаючи шапку:
Піздєц! Птиця Руух!
Юхим Гнатович:
Цип-цип-цип, кося-кося-кося… Микола, в тебе опариши є? Давай сюди!
Забирає у Миколи Петровича банку з опаришами і кидає до пташки.
Юхим Гнатович:
Микола, гав-гав-гав-гав-гав-, давай все що є – кашу, черви, закусь…
Микола Петрович судомно сіпається по табору збираючи коробки і банки, передає Юхиму Гнатовичу. Ава гарчить, Гарік хропе, Вовочка блює.
Юхим Гнатович:
Без паніки. Відходимо до човна, воно води боїться. Микола, давай все що є, на###!
Приймає від Миколи Петровича залишки закусі и кидає їх курчаті. Вся компанія, протверезівши, обережно задкує до берега. Отсос Петрович вгледівши пташку і миттєво розібравшись у ситуаціі, стрибає у човен. Трохи згодом, замочивши ноги, ввалюються Микола Петрович, вівчарка Ава, Юхим Гнатович і Вовочка. Отсос Петрович хапає сокиру і рубає чалки разом з кнєхтами. Микола Петрович шморгає стартер і човен на повному газу ###рить від берега.
Завіса.

Дія друга, акт третій.

Третя година по обіді. Острів з нє###овим рельєфом. В кілометрі від берега на чималих хвилях бовтається човен з порубаними кнєхтами. В човні сидять Микола Петрович, Вовочка, Юхим Ґнатович і собака Ава. Отсос Петрович куняє на румпелі. З острова вже кілька годин чутно гучні крики и таємниче шарудіння.
Юхим Гнатович:
Піздец чуваку. Точно з*їсть.
Микола Петрович:
Ага. А ключі від машини у Гаріка…
Вовочка:
Дядя Коля, а как же так? Шо тєпєрь дєлать?
Микола Петрович:
Нє сци, Гарік не те, що від птиці Руух – він від налогової разом із КРУ на раз відкупиться. Ні### з ним не буде. Только нам шо дєлать? Там ще пьять пляшок горілки лишилось…
Юхим Гнатович, наливаючись лицем:
Йоб твою мать, Микола! Ти какого ### так драпав? Сидим тепер, як бляді… Врубай двигло, поїхали виручать!
Вовчка:
Може нє нада…
Юхим Гнатович:
Нє сци, пацан, разберемся.
З цими словами ###рить на грудях тєльняшку і починає співати:
Врагу нє здаєтся наш гордий «Варяг»
Пощади нікто нє желаєт!
На грудях у Юхима Гнатовича витатуйовано профіль вождя, ліве око якого сіпається в такт співу.
Микола Петрович починає вигрібати з коробок воблери і силикони і розпихувати по карманах, як запасні магазини до кулемету. Човен на повному газу ###рить до берега, брезентовий плащ Юхима Гнатовича ляскає на вітрі, як крила Сатани. Вовочка хапає весло и судорожно стискаючи, приймає позу відомої скульптури. Ава завзято блює на пайоли. Отсос Петрович крутить румпель. Залишаючи пінний слід, корито чимось нагадує торпедну атаку в бухті Севастополя. На всіх їбальниках написана рішучість від###рити птицю Руух і Гаріка оптом.
Завіса.

Дія третя.
Акт перший.

Берег озера з нє###овим рельефом. З-за рогу на повному газу виходить човен і по самий транець вилітає на мілину. Отсос Петрович не втримується на банці и зупиняється головою в сраці Юхима Гнатовича.
Юхим Гнатович
Пішов на###, старий підарас!
Микола Петрович
Та тихо, гав-гав-гав-гав-гав-, воно ж почує…
Вовочка по-пластунськи виповза з човна і веслом починає копати окоп. Юхим Гнатович, Микола і Отсос Петровичи навгинці обережно виходять на берег. На Миколі Петровичі негучно брязкають воблєри. Ава блює на пайоли.
Юхим Гнатович
Зараз тихо підкрадемося, забираємо горілку і тікаємо.
Вовочка
А Гарік?
Микола Петрович
Та йому вже давно піздец, хай тепер спасателі розбираються
Раптом з гучним тріском із кущів вивалюється Гарік. В руках у нього напівпорожня пляшка горілки.
Гарік, заплітаючись
Ага, бльді, не розбудили су-уки…
Починає шмигати носом, по щоці біжить сльоза.
Микола Петрович, ніяково
Та Гарік, понімаєш, ми як побачили, ту таке діло, а воно, блядь…
Гарік
Шо, гав-гав-гав-гав-гав-, самі понажирались, проєбалі рассвет, и меня еще забыли? А водки уже не-ту, га-га-га!!! Гарік регоче і робить чималий ковток з пляшки.
Гарік
Ну шо, ОП с вами? - Раптом помічає ОП – Ни### сєбе… - Переводить погляд на Миколу Петровича – Ага, точно похож. Га-га-га! Гучно регоче. Ну точно ні### не поймали. А я поймал (до кущів) цип-цип-цип…
На берег, заплітаючись волохатими ногами, вилазить птиця Руух. Під правим крилом напівпорожня пляшка горілки, каламутні очі осоловіло витріщаються на компанію.
Птиця Руух
Хр-р-р…
Юхим Гнатович
Піздец…
Микола і Отсос Петровичи, разом
Блядь!
Вовочка гикає і ховається в окопі. Птиця Руух робить непевний крок, чіпляється яйцями за корінь верби і скочується з обриву. Юхим Гнатович хапає напівпорожню пляшку і моментально допиває. Птиця Руух лежить розкинувши крила і хропе. Всі стоять повитріщавщи їбальники, тільки Микола Петрович зацікавлено обходить пташку.
Микола Петрович
Ні### сєбе… Я ж казав – Гарік не пропаде!
Гарік
Шо, гав-гав-гав-гав-гав-, не пропаде? Що, не бачив, що я на землі спав? Не могли одіяло підстелити? Тепер срака болить, точно геморой заработал.
Всі, крім Гаріка, значуще переглядаються, Вовочка колупає черевиком пісок. Отсос Петрович за спиною Гаріка робить непристойний рух. Микола Петрович підходить ззаду до птиці Руух, нахиляється
Микола Петрович
О, ###, диви, яке пір'я! Краще голок дикобраза, на поплавки!
З цими словами вириває з дупи цілий жмут пір*їн.
Птиця Руух
Хр-р-р…
Гарік
Так, харош єбальніками щёлкать, мнє завтра на роботу рано. Бистро зібралися і поїхали.
Підходить до човна
Йоба мать! А хто кнєхти порубал, а? Уб*ю на###!
Дико озирається в пошуках винуватого. Отсос Петрович миттєво зникає у кущах. З човна вискакує Ава і гучно гавкаючи біжить за Отсосом Петровичем.
Юхим Гнатович
Ава, ко мнє! Ко мнє, я сказал!
Але це не допомагає і Юхим Гнатович, плутаючись у плащі, біжить за собакою. Рибалки підіймаються на берег і починають збирати лахи.
Завіса.

Дія третя.
Акт другий.

Середина Київського водосховища. Сутеніє. По чималих хвилях на повному газу стрибає човен. В човні сидять Микола Петрович і Вовочка. Гарік крутить румпель. На забльованих пайолах хропе Птиця Руух.
Микола Петрович
Гарік, ну на### оно тебе нада? Куда ти єє дєнеш? Чем кормить будеш?
Гарік
Горілкою буду кормить (регоче). Та не боїсь, вона всеядна. Зараз положено на фірмі якусь тварюку держать, для солідності. Он Опанас крокодила завів – ну точно як його секретарша. Га-га-га. Ще й цигарки навчив смалити. А в мене он яка пташка буде – і горілку пьє.
Гарік замовкає і мрійливо дивиться на вечірню зорю. В сутінках його очі починають світитися все яскравіше. Вовочка куняє в кокпіті. Микола Петрович з відсутнім виразом про щось думає, потім бурмоче «В Петька гачки ковані поміняю» висмикує ще кілька пір*їн з вже майже лисої сраки мутанта.

Завіса.
март 2007
(с) JK (Ярослав Кушнир)