Звіт написав ще 30.04, але деякий час був відлучений від нормального нету.
Як завжди, почну з респектів. Перш за все хотів бі подякувати власникові водойми Григорію Олександровичу за відмінну підготовку секторів. Ті сектори, котрі були проблемними або вилучались з жеребкування, або були зразково підготовлені до старту змагань. Всюди, де треба, був вирізаний очерет, знято зайві гілки на деревах і покладені піддони. Протягом останнього місяця провадилось дозариблювання водойми, що також відбилось на результатах – загальний улов за 2 етапи перевищив 230 кг.
Хотів би подякуквати організаторам змагань за продуманність всього дійства та забезпечення учасників всім необхідним. Ну і відмінне суддівство теж заслуга, про яку негоден промовчати, адже ситуація ускладнювалась тим, що кожний короп або білий амур повинні були бути зважені одразу, вага заносилась у протокол і риба відпускалась. Уявіть, скільки це біганини, особливо й другий день змагань, коли було виловлено майже 200 кг риби.
Всі призери, напевно, були у захваті від призів, наданих титульним спонсором змагань, компанією «Три Кита». Окремо хотілося б підкреслити, що
ВСЯ сумма внесків учасників була розділена між командами, що склали трійку призерів – організатори з цієї сумми не взяли на проведення турніру ні копійки, в чому теж заслуга титульного спонсора.
Взагалі, на турнірі панувала дружня атмосфера, ще до старту всіма спортсменами було прийнято рішення про взаємодопомогу при вивожуванні риби, навіть якщо цей процесс заважав сусіднім секторам, риба все рівно йшла у залік. Принципу чесної гри дотримувались всі учасники.
Окрема подяка Олексію Поготову та Богдану Світлику, котрі надали у користування моему напарнику Олександру Зирянову фідерні вудлища. Крім того, Олексій, навіть по дорозі на Радуту, дзвонив, підбадьорював та підказував нам що і як краще зробити для досягнення результату.
Тепер пару слів про участь команди Карп-клубу «Дом рыбака». В перший день я «заробив бублик», тобто не зловив нічого. За шість годин бачив три покльовки, дві з них «в берег» та одну типу «сіп-сіп». Оцей «сіп-сіп» мені і вдалось підсікти. При виводжування риба смикалась і я вирішив що це карась вагою десь грам шістсот. На мій подив вже під берегом вийшов коропець кшталту 2+, а так як він був не втомлений, то й зійшов. Прикра помилка.
Фідерні змагання варто проводити у два дні хоча б тому, що є можливість поспілкуватись, обмінятись досвідом. Ввечері біля нашого намету (це мабуть тому, що він стояв останній в ряду
) утворилась досить тепла компанія
, мова йшла про рибалку та навколорибальські теми.
На другий день ми з Олександром вирішили не змінювати ні прикормку ні тактику. Це дало результат. Сашко відловився 3-ма коропами та 1,100 кг карасів, я ж підняв 4 коропці загальною вагою більше 7 кг. Після підведення підсумків колегією суддів ми отримали 5-й результат у командному заліку та 5-й і 18-й у особистому. Для мене втішним бонусом був приз «За волю до перемоги».
Особливо порадувало те, що всі три київські команди увійшли в п’ятірку.