Цитата:
Допис від Radul
ще привіз з полісся камінець бурштину. ну про це згодом.  |
і так, бурштин-це шедевр природи, а мацик- це кулінарний шедевр поліського краю.
Мацик –це чисто поліський продукт, старовинний спосіб збереження м’яса , який виготовляється з свинини . На Рівненщині це самі північні чотири чи п’ять районів.
Нарізається свинина досить не дрібними кусками, маринується з не хитрими спеціями: перець, лавровий лист, часник+сіль, можливо ще щось. Тоді цим м’ясом напихають добре вичищений свинячий міхур, а зараз для економії виготовляють як ковбасу. кладуть під гніт видавлюють з міхура повітря та зайву вологу. Зав’язують і підвішують на горищі з сіном на півроку, над мациком вішається конус як над димарем, щоб вберегти від гризунів. Раніше коли не було можливості зберігати м’ясо, цей процес робили восени, коли ставало холодно і в"ялився до весни чи літа.
Смак правильного мацика не можливо передать, але розповідали люди, що м’ясо воняє, це як хто відносится до виготовлення продукту-я вважаю. На справді цей міхур під час дозрівання ніби трохи пліснявіє але під шкіркою запаха не чути. Мацик не їсться він смакується і не тому, що ціна його-огого, а тому, що просто насолоджуєшся палітрою смаку. Його вживають з пивом, я лише присмакую пиво щоб не перебити смак. Мацик нарізається тонкими смужками. Правильний мацик не сильно солоний тобто пить після нього не хочеться.
м’ясо вибирається найкраще без жил та жиру. Після того як він стане повністю готовий, він всихається та втрачає вагу майже в половину. Раніше його брали в поле на жнива як калорійний та ситий продукт. Коли мацик дозріє він не боїться температури і не псується.