|
Вранішня Десна зустріла вкутавшись молочним туманом так, що метрів за п'ятнадцять ледь розгледиш чого. Ранкова прохолода нагадує, що осінь вже на порозі. Довкола тиша, відчуття ніби все живе ще дрімає десь у своїх природніх схованках і лише важка голова моєї дев'ятки зі свистом прорізає цю мертву молочну тишу. Подейкують, що в туман риба не ловиться, і іноді ця теорія спрацьовує, є навіть така рибальська присказка: "На дворі туман- сиди вдома дурман!". Власне я трішки то й розслабився і навіть дещо засмутився. "Єхх, треба було ото так рано вставати!?"- думалось про себе. Та в якусь мить- коли шнур вже знесло течією вздовж човна, несподівано звідки, на поверхню вилітає щупак і жадібно починає теревенити муху. Єххх... мимо!!!! Але ж... це вже щось!!! Та попри легке душевне пожвавлення, ситуація по волі повертає до тієї що в присказці. Одне перспективне укриття зубастої за іншим не приносять жодного бодай легкого контакту. Ось вже й вся намічена на сьогодні ділянка закінчується, а результату- зась. Попереду лише одна місцинка на яку ще є надія. І муха летить прямісінько в намічене місце. Перший же стріп і стрімка срібляста торпеда з потужним ударом виносить муху вбік. Рибка не трофейна, але ж гарненька, змазала при покльовці, гачок стрімера міцно впився в щучу щоку ззовні, від того пручання її тільки сильніше, та все ж, вдача на моєму боці! Є почин!!! Варто було лише відплисти ще кілька метрів і... знову агресивна блискавка мітить в свою ціль!!! Сестра- близнючка не змазала, муха попри свої розміри влетіла повністю в пащу. Далі пішло більше. Ціла лавина неймовірних емоційних атак щупаків подрібніше розмірами додають неймовірного відчуття!!! Вже відчувається легке тремтіння в колінах від цих неймовірних, блискавичних, видовищних атак!!! Час і зупинитись, мить рибальського щастя зловлено зповна, та все ж, на останок вирішую перевірити ще одну місцинку. Стрімер тихенько плюхається на густий килим водяної рослинності, ніжним стріпом стягую його з цього м'якого килимка і тільки но він звалився в темну безодню водяної прірви, як весь острівець трави заворушився, потужна хвиля ринулась з під цієї зеленої ковдри, могутній бурун, золотий відблиск якоїсь невловимої водяної блискавки, шнур злітає і тьопає об воду, по руці проходить потужний розряд і... легкість... та легкість, яку так не хотілося відчути в цей час, бо означає вона лише одне- не цього разу!!! Хвиля захоплення і розчарування накриває водночас. Єххх... то була вона- господиня цього плесу і сьогодні вдача на її боці!!! Ну... то мо й добре, має ж комусь належати такий гарний зелений килимок!!! На останок, вже біля машини, роблю останній закид і підіймаю ще одного ненажерливого щупака, швидка фотосесія і красень повертається в рідну стихію. Час збиратися додому, прихопивши з собою на згадку найцінніший дар котрий може принести рибалка- переживання та відчуття!!!
|