[петровский]

27.03 - 29.03 Київ --->Сколе ---> Чорноголова(Закарпатская обл. р. Лютянка)

В цьому році, хоч і зарано, але все ж таки відкрили сезон в горах. Звичайно ж не зовсім сприятливі умови, коли райдужний в нересті, харіус тільки но, до нього готується і з цієї причини ну якось дуже слабенько клює.

Першого дня рибалити почали, тільки но приїхавши, вночі поки їхали майже не спали, а один із нас навіть в'язався в дорозі))) Як тільки ми під'їхали до першої річки в нашому маршруті, стало зрозуміло, що бажання половити перемагає із величееезним відривом, перед банальним бажанням поїсти і поспати. Попри всі не зовсім втішні прогнози патоковий пструг, нас потішив на річці "А", там дуже чітко відчувалася його присутність і настрій поснідати нашими німфами. до речі про німфи... Перших хвилин 40, я намагався ловити на суху і як пророчив мій колєга Толя Новіков, з цьго нічого не вийшло. Тож мені залишалося тільки піддатися загальному мейнстріму і перемкнутись на євро-німфу... І я не пожалкував! Спеціально для карпат я придбав нову вудку 9' - 10' Hends GPX AFTMA#2. Це щось! Звичайно я розумію що це не кошерні Англійці та Американці, які коштують дуже вагомих грошей, але... В нашій файті було ще, три людини з такими самими. І один, особливий пошановувач, усіляких кошерів, прямо на місці, почав по телефону продавати свій Харді, щоб купити таку саму як його двійочка, тільки в іншому класі)))

На р."А", нам втрапився дуже приємний лісник, людина одпочатку зрозуміла, що ми не варвари і не збираємося, ані забирати рибу, ані залишати сміття, тож на питання чи можна ловити, він відповів, що взагалі не можна, але якщо будете відпускати, то ловіть на здоровья. Про те, на довго нас не вистачило, організм зажадав свого і ми, не напружуючи себе зайвими діями на кшталт перевдягання, прямо в вейдерсах, сіли в авто і поїхали заселятися в нашу тимчасову домівку, у вигляді бойківської садиби "У Іринки" де на нас вже чекала вечеря.... Я гадаю всі кого хоч раз пригощали на Західній, назавжди запам'ятали це неповторне відчуття, коли ти не можеш підвестися з-за столу, десь так із пів-годинки а потім ліжко і сон,сон,сон....Заздалегідь прошу вибачення за відсутність назв декотрих річок, це зроблено за морально-етичних обставин, а також на прохання більшості місцевих рибалок. Також прошу вибачення за якість і кількість світлин, по перше не було багато часу на фотографування, по друге я не фотограф, по третє хотілося більше віддати часу, саме риболовлі

Другий день почався, більш приемно. Я зробив для себе висновок, що карпатський сніданок, це повноцінний Київський ланч... Нормальний здоровий сон зробив свое і ми їхали на річку до якої давно і виважено готувалися, це була Лютянка... Наш водій вирішив не їхати двома звичними перевалами через гори, а трішки скоротити дорогу, подавшись якимось новим маршрутом який він нещодавно знайшов на карті, в його варіанті там має бути лише один великий перевал, проте він мав дати нам фору в пів години. Ви знаєте.... Коли одне колесо, періодично майже втрачало контакт із землею, тому що дорога дуже вузька, а ми на автобусі, це було ще нормально, а ось коли ми зустріли чувака на !Тракторі!! і він сказав що далі дорого ще гірша, так що неможливо нормально їхати! І я ж так розумію, він мав на увазі що навіть для нього.... Я подумав, шо на холеру нам ті пів години... Однак повернути назад вже було неможливо, по перше вже пів дороги подолали, а подруге вона була.. ну дуже вузькою і на довгому бусі розвертатись ну фізично не можливо. Проте, ми все ж таки доїхали. Наше скорочення на півгодини, поступово перейшло в подовження на годину і п'ятнадцять хвилин, але ми вже не гнівалися і не хвилювались, тому що ми були біля містка через Лютянку і нас зустрічав як завжди гостинний "господар" лютянки Іван. Як він пояснив, ми приїхали саме в той час коли... Якщо на його річці ти спіймаеш 4 -5 харіусів, то ти МЕН ШОКАПЕЦ! Хоча в сезон його там..... Ну хто був той знає.. який він !Там! червоно-книжний;D
Проте, ми все ж таки трохи переловили його очікування. Хтось менше хтось більше, але всі задоволені!! До речі я ще спіймав двох патокових пстругів і один зістрибнув прямо перед пісаком, а харіус, періодично влітав доволі приемного калібру! Працювали звичні німфи Шоколадка і Чорна на гачках 14 і 16 розміру.

Близько 14:00 привезли ланч, точніше те.. з чого, його на місці і приготували.

Я хотів би зробити офіційну заяву:.. Бограч з дикого кабана, домашня сметана за консистенцією схожа на масло, білі гриби запечені на вугіллях, картопля печена в тому самому вугіллі, потім поеднана із домашньою бринзою і шкварками з м'яса, сала і цибулі, а на останок свіжий шашлик з угорською аджикою "eros pista" і лікер Jägermeister. Це просто невимовне ЗАДОВОЛЕННЯ!!!!!! Якщо після такої трапези прямо на березі, спуститися на річку і спіймати дикого харіуса, то взагалі хочеться вмерти і розчинитися у всьому цому))) На цьому думаю зупинитися... Тож дякую, своїм друзям, за чудову компанію і за те що витягли з роботи на 3 дні дякую компанії "ІБІС" За чудовий еквіпмент, Анатолію Новікову за чудову вудку і матеріали, а Західній Україні за те що вона є!

Слава Україні!