Мало знайдеться серед нас людей, хто не хотів би знати, яка погода буде завтра.. Однаково необхідно це рибалкам і мисливцям, садоводам і грибникам, тваринникам і землеробам, льотчикам, шоферам і просто відпочиваючим. У місті, збираючись у ліс чи на річку, можна поглянути на барометр, прослухати метеодовідку чи прочитати прогноз погоди в газеті. Ну а як бути, якщо немає ні газет, ні телефона, ні радіо, і людина вже довгий час у полі чи в лісі?
Ось тут і виручить народний календар погоди, календар прикмет на всі випадки життя. Не шукайте його в бібліотеках - його немає, він не виданий, тому що усний. Але оберігається і передається з покоління в покоління, постійно поповнюється і збагачується.
Багатовіковий народний досвід висловлений у прислів'ях, крилатих висловах, прикметах. Багато з цих прикмет зараз уже може пояснити наука. Користуючись народним календарем, можна узнати про погодні зміни на 12-18 годин, навіть на добу наперед. Безпомилково скажуть наперед, що буде-заметіль чи дощ, злива чи тріскучі морози, - рослини, тварини, птахи, комахи. А як багато може підказати небо, якщо вміти "читати" його!..
Усе, що відбувається в природі, народ підмічав, запам'ятовував, вносив до усної книги. Не раз прикмети допомагали людям, а тому їм стали не просто вірити, а користуватися ними щоденно. Проте далеко не всі прикмети можуть вважатися універсальними, тому ставитися до них треба з деякою обережністю. Частина з них справедлива для певної місцевості, а за її межами, в інших кліматичних умовах, втрачає своє значення. Інколи невідповідність прикмет і приказок фактичній зміні погодних явищ може бути викликана зміною оточуючого природного комплексу (спорудження нових водосховищ, вирубка лісу, обробка цілинних земель, знищення чи створення зелених зон довкола міст).
Ризиковане прогнозувати лише за якоюсь одною ознакою: прикмети слід співставити, і чим більше їх співпаде, тим точнішим буде прогноз.
У дні, коли погода стоїть стійка, ясна, без порухів, - рослини, тварини і комахи поводять себе як звичайно. Різких змін в їхній поведінці немає, ми звикли до них, як до сусідів, і мало звертаємо увагу. До того ж багато хто з вас, юні читачі, узагалі не знає, як вони живуть і про що говорять зміни в їх поведінці.
Прикмети ясної погоди
*
Над квітучою горобиною багато бджіл та інших комах. Горобина виділяє нектар тільки в суху погоду.
*
Скручене листя безсмертника, папоротника-орляка.
*
Гілки ялини і ялівця підняті вгору. Лусочки шишок ялини настовбурчені.
*
Тільки за ясної погоди розкривають свої квітки мокриця, цикорій, сердечник луговий, зірочник середній, заяча капуста, лісова фіалка, чистяк весняний, вітряниця дібровна, лілея біла водяна.
*
Білокрильник болотяний, навпаки, свої квіти не розкриває, а прикриває великим листком-крилом. Квіти зібрані в суцвіття.
*
Високо тримає віночки квітів чистотіл. Квіти дуже яскраві.
*
Хвоя модрин пласкої форми.
*
Листя конюшини розгорнуте.
*
Рано-вранці вилітають на роботу бджоли. Увечері вони рано закінчують політ. Якщо сидять на стінках вулика, то вдень буде велика спека. З наближенням хмарин не ховаються до вулика і не припиняють роботу.
*
Мошва, комарі, метелики та інші комахи піднімаються у верхні шари повітря, багато літають.
*
Слідом за ними високо піднімаються ластівки і стрижі.
*
Жайворонки піднімаються вгору настільки, що часом їх не видно. Довго співають, одна пісня іде за другою майже увесь день.
*
Співають зяблики, вівчарики. Рано-вранці починає співати соловейко.
*
Чайки вихоплюють з води рибу, стомившись, сідають на воду, відпочивають.
*
У вечірні години мошва стоїть стовпом.
*
Горобці веселі, рухливі, забіякуваті.
*
Не перестаючи скрекотять коники.
*
До світанку полює за комахами кажан.
*
Голос ворони сірої - чистий.
*
Павуки плетуть павутину, вона має вигляд колеса.
*
Залізли у воду і не бажають вилізати жаби. Сухе повітря сушить шкіру, один порятунок - у воду.
*
У мурашнику відкриті всі ходи, а самі мурашки посилено клопочуться на купах, бігають доріжками у траві, тягають комах на харчування, а купи нарощують травинками, хвоєю, готуючись до зими.
*
До пізньої ночі "дерчить" деркач на луці і в кущах.
*
В'юн вовтузиться в мулі на дні річки, ставка.
*
П'явки у воді спокійні, тримаються дна.
*
Окремі нитки павутинок стеляться по +раві.
Це влітку, а взимку:
*
В холодну ясну погоду кішка тиснеться до батарей опалення чи лізе на піч, якщо вона є.
*
Активна вранці й під вечір білка, багато бігає, годується.
*
Уночі багато бігає у пошуках їжі заєць. Удень він залягає, але близько не підпускає, оскільки далеко чує ворога. У сухому морозяному повітрі звуки гарно чути.
*
Ближче до населених пунктів підходять лисиці, інколи - вовки.
*
У чеканні морозу чи довгих холодів гусак довго стоїть на одній нозі, засунувши під голову крило.
*
Рано лізе на сідало курка. Чим холоднішою буде ніч, тим вище намагається вона залізти. Особливо це помітно, коли кури ночують на деревах.
Прикмети на зміну погоди
Передчуваючи переміну погоди, кожна рослина реагує по-своєму. Одні розкручують, інші, навпаки, скручують листя, закривають чи відкривають квіти і насіння, послаблюючи чи різко посилюючи виділення нектару, запаху. Можуть міняти колір суцвіть і квіток чи навіть зовсім ховатися, як робить водяна біла лілея. Незвичайною стає поведінка пташок, тварин, комах. Якщо ми хоч трохи знаємо життя наших менших братів, це стає для нас очевидним і примушує шукати причини. Людині ж, незнайомій із природою, здається, що все іде так, як треба. Вона Не звертає уваги на сигнали і Спізнюється застосовувати засоби, особливо перед бурею. А між тим ще вранці, наприклад, можна було знати, що чекаємо на зміну погоди.
*
Серед рослин є такі, що при збільшенні вологості повітря починають посилено виділяти нектар. Бджоли, джмелі та інші комахи негайно летять до них, часом обліплюють їх цілим роєм. Нектар виділяється і перед дощем, і в негоду.
До таких рослин відносяться: куколиця лугова (удень вона спить, а ввечері розправляє свої біло-рожеві квіти); горицвіт весняний; акація біла й акація жовта; жимолость; донник лікарський; лугова сон-трава.
*
Перед дощем сильніше починають пахнути квіти, і деякі особливо. Їхній запах буває настільки сильний, що заглушує всі інші. Буває, у саду чи в лісі дуже пахне, наприклад, смородиною, донником чи черемшиною.
*
Інші рослини перед непогодою виділяють сік із листків у вигляді крапель, "сліз". Ось чому їх і звуть "плакуни", "плакси". До них належать верба, каштан кінський, вологими від соку стають/листки осокора, черемшини. За 3-4 дні до непогоди починає "плакати" клен...
*
Перед дощем на поверхні землі з'являються дощові хробаки. П'явки з води лізуть на берег. Риба грає, висуває з води голову, стрибає, ловить мошву. Комахи з верхніх шарів повітря опустилися до самісінької землі, ховаються в траву, під листя, шукають прихистку. Слідом за ними опустилися до землі ластівки і стрижі, літають низько, схоплюють над травою і з верхівок трави комах.
*
Якщо дощ збирається бути ввечері, то вдень бджоли летять до пасіки, поспішають. Дощ для бджоли, якщо він застане її в полі - вірна смерть...
*
Горобці купаються в поросі. Перед негодою чи початком дощу стають в'ялими, мовчкуватими, немов їх образили. Так же тихенько поводять себе і взимку перед снігом без вітру...
*
Ворони кружляють у повітрі, потім сідають на дахи і верховіття дерев - буде мороз. Сідають на'нижні гілки дерев - до вітру. Сидячи на верхівках дерев, голосно | каркають, чистять пір'я - це до снігу. Голос хрипкуватий, вигляд птахів неряшливий.;
*
Зграї ворон ввечері піднімаються то вгору, то вниз-уночі буде заметіль. Сідають на сніг, мандрують, шукають корм -до відлиги (морози відпустять).
*
Перед дощем; грозою змовкає ліс (птахи припиняють співати). Мурашки закривають входи до мурашників, замовкають коники...
*
На мороз собака звертається калачиком, ховає ніс, укриваючи його кінчиком хвоста...
*
Перед дощем співають, не дотримуючись часу, коли заманеться, півні, качки і
гуси кричать, полощуться у воді, б'ють крилами. Але якщо притихли, перестали годуватися, а коні виявляють неспокій, похропують, то чекай уже не дощу, а грози чи бурі.
*
Ластівки і стрижі ще літають, коли в повітрі дрібні краплі дощу грибного чи проскакують крупні краплі справжнього дощу. Але якщо пташки раптом збираються в зграї і з тривожним писком гасають над землею, то буде вже не дощ, а буря.
*
Звиваються під хмари галки та інші птахи, а півні намагаються злетіти на паркани чи інші високі місця, часто б'ють крилами.
*
Голуби поспішають потрапити "додому", кудись під дах приміщення, причому роблять це не виходячи з піке після стрімкого польоту.
*
Павуки роботи не припиняють, плетуть павутину.
*
Тягнуть до лісу зграї й одинокі птахи, намагаються сховатися - буде снігопад з вітром чи буран.
*
Перед зміною погоди (перед дощем) раки вилізають із води на берег. Жаби стрибають у траві, у цей момент їм добре - у вологому повітрі не сохне шкіра.
*
У відкрите море перед штормом ідуть кити, дельфіни, акули, медузи, відповзають за лінію прибою морські блохи. Каракатиці піднімаються на поверхню.
Прикмети тривалої непогоди
Тривала непогода відрізняється тим, що повітря від різкого збільшення вологості буквально насичене водою. Зберігається ще неясна надія, що погода встановиться, але намарне...
*
Сіно в копицях чи висохла скошена трава сильно відсиріли. Відсиріла шерсть у тварин, особливо це помітно в овець. Домашні птахи, особливо кури, під час дрібного дощу не біжать ховатися під дах - дощ зарядив надовго. Бджоли не летять на роботу. Жаби квакають хором, "турчать". Чайки не летять далеко в море і не сідають на воду. Міцно лежить на лігві заєць. Настільки міцно, що до нього можна підійти на два-три кроки.. Йому не хочеться вилізати з укриття під дощ, та й у сирій траві зовсім не чути кроків ворогів.
*
Кішка "точить" кігті об косяки, двері, ніжки столів і стільців.
*
Свиня хапає солому, сіно і розтягує по двору.
*
Відкочовують у глибину лісів, полів вовки, лисиці, поблизу сіл у цю пору їх намарно шукати...
Погода нині, як кажуть, "примхлива". То мороз, то відлига, сніг то ляже, то розтане, вітер по кілька разів на день змінює напрямки. От про такі погодні вибрики сьогодні й поговоримо.
Що таке "примхи погоди"?
Незвичайність погоди - річ вельми відносна. Скажімо, випадання снігу влітку десь на Вогненній Землі (крайній південь Америки) чи на мисі Нордкап (крайня північ Європи) - явище не таке вже й звичне, але все ж нікого особливо не дивує. А от сніг у тропічній Африці в розпал південноафриканського літа, який випав у січні 1979 року в Мапуту (Мозамбік), і здивував, і спантеличив не тільки місцевих жителів, а й метеорологів обох півкуль Землі. Напередодні термометр показував 420С - звична тропічна спека, - і раптом обрій укрили темні хмари, сипонув сніг, а температура одразу впала на 270С! Оце і є примха погоди. Щоправда, сніг тут же й розтав, і невдовзі ринула звичайна тропічна злива. Проте для жителів Мапуту той снігопад став подією надзвичайною, яку й досі згадують там як диво дивнеє.
Того ж січневого дня 1979 року, в розпалі зими північної півкулі, у Нью-Йорку йшов рясний дощ. Якщо дощ узимку в Нью-Йорку, розташованому на узбережжі Атлантичного океану, хоч і рідко, та все ж буває, то в центрі континентального Сибіру, в Красноярську, дощ серед зими (в першій декаді січня 1975 року) став не меншою несподіванкою, ніж сніг у Мапуту.
Чи можливо їх завбачити?
У принципі, як сказано, можна, але не всі. Прогноз погодних примх пов'язаний із суб'єктивними чинниками - залежить від кваліфікації, досвіду і навіть особи синоптика. Адже важко передбачити у прогнозі явище, яке доти в даній місцевості не спостерігалося (як, наприклад, сніг у Мапуту). Свого часу (не так уже й давно) у синоптиків "на озброєнні" було неписане правило, якого навчали старші колеги своїх молодших товаришів по професії, початківців: "Не завбачай те, чого не буває у природі". Себто, складаючи прогноз, треба враховувати межі зміни прогнозованих характеристик, відомі у кліматології. Логічно ніби все так. Але ж трапляються й винятки - і стосуються вони саме рідкісних або навіть надзвичайно рідкісних явищ, не зафіксованих у кліматологічних довідниках. От вони й сприймаються як примхи погоди! Упровадження розрахункових методів у практику складання прогнозів погоди, яке грунтується на використанні ЕОМ, внесло зміни у прогнозування рідкісних явищ, але далеко не всіх, бо ж не всі метеорологічні елементи можна передобчислювати. Атмосферний тиск, наприклад, можна. І найвище значення його, ніколи раніше не фіксоване на Землі, було правильно спрогнозоване ЕОМ: воно склало 1083,2 гПа і було відмічене на арктичній станції Агата 31 грудня 1968 року. Передобчислення злив, гроз, граду, смерчів, тайфунів поки що практично неможливе з потрібною точністю. Звідси й труднощі із завбачанням примх погоди.
Чи часто "вередує" погода?
Випадки незвичайного перебігу погодних процесів, їх відхилень від "норми" для якоїсь місцевості спостерігаються в масштабах Землі практично щодня. Так само щоденно відбувалися такі випадки і в минулому. Нині завдяки новітнім засобам зв'язку і ліпше налагодженому обміну інформацією ми дізнаємося про це частіше й регулярніше, аніж це було, скажімо, років п'ятдесят тому. За останні дві тисячі років і донедавна всі явища погоди істотно не змінювались. Але в останні десятиліття у зв'язку з багатьма чинниками і насамперед з антропогенним (наприклад, "парниковий ефект") клімат змінився і продовжує мінятись.
Секретаріат Всесвітньої метеорологічної організації (ВМО) у щоквартальних бюлетенях уміщує з року в рік огляд найважливіших явищ погоди на Землі, котрі спричинили серйозні наслідки - людські жертви, масовий падіж худоби, втрати врожаю, руйнування міст і сіл, багатомільйонні збитки тощо. Кожного року число країн, де спостерігаються такі явища, становлять кілька десятків. Засоби масової інформації щодня повідомляють про сильні зливи, які спричиняють повені, про посухи і пов'язані з ними пожежі, про град, який знищив посіви і врожаї винограду та фруктів, про снігові замети і лавини в горах, про трагічні наслідки "атак" ураганів тощо. Кожен такий випадок відбувається в якомусь певному районі, порівняно рідко різні за характером події повторюються в одному й тому ж місці.