|
От дивно влаштовані ми люди, знаємо ж як треба аби було, а все одно долю випробовуємо! Ось так і я сьогодні самовпевнено махнув рукою на свій поводок з 0,7-ого флюра, мовляв: "Трьоху на тій неділі витримав- впорається і сьогодні!". Хоча, завжди знав, що все що до мілліметра і прозоре- рубається на раз!!! А так не хотілося б аби саме сьогодні воно рубалось, бо як виявилося, клювання щуки сьогодні були на вагу золота, та і то які там щуки, так- щурята. Всяко дрібнота докілушна викидала витребеньки, то проведе приманку, то пощипає, але без рфшучих дій. Лише одне гарне клювання, гарної щуки, але замість чергового трофея- огризок флюра та мінус один стрімер (добре два таких сплів). Ставлю двійника вже на сталі, як не дивно, та сама щука знову вирішила випробувати долю, але вона сьогодні на її боці, бо хоч зі сталюкою такий жарт і не пройшов би, та на цей раз їй пощастило просто не засіктися. А далі... все по волі так же нудно, один півкілушний недомірочок якимось дивом зумів натягнутись ротом на велике мохнате створіння і тут же ж відпросився гукати мені прабабцю, а в результаті, покликав лише старшого братика! Довкола сьогодні один обман: "надійний" флюр, щупаки замість річкових монстрів!
|