Цитата:
Допис від Danaj
На Ю.Б.К. плыву,рыб рассматриваю.
Глядь, из под камня щупальцы черные в яркую синюю крапинку шевелятся.
Поднырнул к камню, ножиком трогаю...
Может новый вид из мира ихтиофауны обнаружил?
Оказалась банальная перчатка.
Зацепилась за камень и пальцами на волнах покачивала.
|
Я колись через банальну перчатку ледь не посивів молодим...
Років три тому, в червні стої палатками на всіма улюблених Хоцьках( в самому кутку, де столик з тумбочкою
). Якось підходять на моторі егеря і розказують що напередодні хлопча років 14 втонув неподалік, і досі не знайшли. То ж якщо десь щось знайдеться, то зразу щоб звонили їм. І тут я, проходячи приблизно в тих краях, боковим зором помічаю... Глибина метрів три, до берега метрів 300, дно застелене чудовим шаром кошми висотою см40, саме то де сома хочеться пошукать особливо уважно. Я крадусь як вагітна черепаха, повільно-повільно, сам перетворився на суцільну увагу, ледь не носом тичусь роздивляюсь. Раптом боковим зором відмічаю в пару метрах зліва світле п"ятно, повільно повертаюсь і мене просто ціпить.
З кошми вертикально вгору торчить рука з розтопиреними пальцями. Фрагмент буквально по зап"ястя і такого блідо-рожевого кольору (хто літом без перчаток полював, той уявляє собі цей колір). Я вішу над дном, сам в ступорі, швидко доганяю кого зустрів і перша думка яка вповзає в голову:"Ну що, привіт.. Поплавав - пора додому, тебе шукають" І починаю повільно вспливать. Продихався, а серце калатає. Ще пару хвилин і рішаюсь нирнуть, підхожу блище, а то якась ... просто загубила гумову перчатку, в яких хозяюшки посуд чи підлогу миють. Я ще й гарпуном в неї тикнув для гарантіїї, а з неї бульбашки пішли і вона обмякла. Я потім вже збагнув, що тоді з переляку почав з "упопленим" говорити, а може й з поваги до душі.
А вже на березі захотілось просто горілки, як не як перший мною "знайдений".