[Юрій]

Шановні колеги!

Пропоную Вашій увазі «майже креслення» Пневмоклапанних Автоматів для «Наколінного Виготовлення».
1. Схеми цікава тим, що, при вистрілі, клапан рухається в напрямку руху поршня і гарпуна, відкриваючи шлях повітрю із ресивера в запоршневий простір.
Мінімальна площа поперечного перерізу перепускного шляху дорівнює 45% від площі поперечного перерізу ствола. При такому відношенні площ ефект дроселювання
може проявитися при швидкості гарпуна більшій за 100 метрів/секунду. Максимальна швидкість наших гарпунів не перевищує 35м/секунду в кінці ствола.
У цій схемах знята проблема клапанних пневматів – прилипання резинових ущільнювачів (кілець), що перебувають під тиском.

2. Для забезпечення Автоматичного закриття перепускного клапана після вистрілу використовується невелике зусилля прижини (рис.І, ІІ, ІІа),
або 4% ресиверного тиску (рис. ІІІ, ІV).
Це означає, що при вистрілі, максимальний тиск в запоршневму просторі буде нижчим від ресиверного на величину, що визначається зусиллям пружини, або на вказані 4%.

Сподіваюся, що 20кг. Карп не образиться на Вас, що Ваш гарпун, прошивши його наскрізь, пролетів лиш 1 метер, а не 1метер 20см. як передбачалося!

3. Механізм Фіксації гарпун-линви (рис. ІІІ, ІV), після вистрілу, автоматично стає у стан Попередньої готовності.
Для намотування гарпун-линви треба рукою підняти штифт фіксатора (в будь-якій фазі), після чого він зафіксується.
Для утримування гарпун-линви застосовано схему з «падаючим» штифтом – як значно Зручнішу для намотування ніж штифт «висувний».

4. При цих схемах опорними можуть бути як стволова трубка так і ресивер.

5. Для спуску можна використати різні зачіпи, але я надаю перевагу «зрізаному циліндрові» в різних формах через його надійність і невелике спускове зусилля.
Особливо мені подобається «двохелементний падаючий» зачіп, але це інша тема.
Керування спуском можна реалізувати як через задню заглушку так і через ресивер.

Цікаво і те, що залишковий запоршневий повітряний простір досить маленький і, як наслідок, відхід гарпуна при заряджанні не перевищує 5 мм.
Заливши в систему 5см.куб. масла – відхід стає щезаюче малим.

Вистріл даних пневматів - різкий (але без стуків), що свідчить про швидке ( з підштовхуванням поршня) відкриття клапана і, тим самим, максимально продуктивне
викорастання ресиверного тиску повітря, а також, шляху розгону в стволі.

Сідло клапана і сам клапан виготовлені із дюралю.

Запропоновані Вашій увазі схеми є Базовими для конструювання більш складної підводної рушниці з автоматичним скидачем гарпун-линви і автоматичним зведенням затвору
після вистрілу.

Мої публікації:
http://www.fishgun-master.ho.com.ua/kunstcamera/klapan_lvov.htm
http://www.fishhunter.kiev.ua/fonar.htm

З Повагою, -
Юрій Стахурський.
м.Львів,
juriy@lviv.farlep.net
04 грудня 2010 року.
http://imglink.ru/show-image.php?id=...382cbaf63c53c8