|
Довга дорога до Сосен.
Зимовий морозний ранок. Навкруги тиша. Сріблястий іній виблискує на сонці. Переливається, іскрить, наче діамант. У льодовий панцир закутий Дніпро. У таку пору до Дніпра тягне. Тягне древній інстинкт чоловіка – добитчика. Тому відкладаєш справи, збираєшся і виїжджаєш по темному…
Від активної риболовлі червоніють щоки. Свіжим морозним повітрям не надихаєшся. Обійти Сосни за короткий зимовий день неможливо. Треба оббігати та хоча б побачити клювання. Зовсім не соромно, що не піймав того трофейного судака. Повертаючись назад, Річище обов’язково подарує тобі утішливий приз. Тільки подивіться на цю красу – чи то яблука на снігу, чи то окуні. І ти сповнений радості. Життя продовжується…
|