|
До Димера та після
Спочатку заїхали до секретного лісу до Димера. Народу було багато. Враження як на майданчик перед ЦУМом загнати 100 машин по 5 осіб у кожній та ще з дітьми на колінах. І всі шукають. Згадується фільм «У компанії Макса Ліндера», коли весь французький двір повзав по залі на колінах у пошуках підвісок королеви, а потім вбіг Д'Артаньян, теж став на коліна, поповзав і знайшов. Але все було культурно, ніхто нікому не заважав, і грибів усім вистачало. А потім поїхали далі. Там теж було багато людей та машин, але нам пощастило знайти тихе місце та гриби там були. Вперше за два роки тішили галявини з десятками поляків на невеликих ділянках. Прямо свято життя якесь. І несподіванок був, не такий як минулого разу, але приємний. Поки що все тішить. Морозилка заповнюється. Цього разу улов був на 3,5 кг.
|