|
Вітання всім.
Нижче в темі я підіймав питання як зберегти приманки шляхом контрольованого зусилля на розрив між гачком та блешнею.
Мої параметри: шнур #0.6 або #0.4 з зусиллям на розрив 2.4 та 2 кг, блешні від 1.7 до 8 грам.
Було 3,5 варіанти як це зробити:
1. Знайти фабричні завідні кільця з певним зусиллям на розрив. Не знайшов таких для себе навіть по теоретичним показникам (зусилля на розрив вказане на пачці)
2. Зробити кільця самому.
3. Гачок прив'язати до блешні на шнур тонше ніж основний. Зробити візуально щось схоже на асісти. Недолік - якщо буде щука, то легко перегризе.
3.5. Знайти матеріал, який щуці не по зубам, але може бути підібраний під параметри шнура. Не знайшов такого з того, що я знаю.
Варіант 2 був більш перспективний.
Далі вибір матеріалу. Це були:
1. Мідний дріт (не має корозії). Але знайти саме дріт а не кабель тонкого діаметру я не зміг.
2. Проволока нержавіюча (просто не сподобався результат - не вистачало пружності)
3. Пружинна проволока. Те що треба! Підібрав необхідний діаметр (0.4 мм давало макс статичне навантаження 1.4 кг коли новий шнур має міцність 2.7 - 3 кг, а робочий десь біля 2.3 кг). В принципі, якщо знайду товщиною 0.5 мм може бути десь 1.8-2 кг вага при якій йде деформація і гачок відчеплюється.
Якщо комусь мій досвід піде на користь - будь-ласка.
|