375
До сліз...Аж згадав човнову стоянку під Вишгородом на якій колись давно семирічний Дмитрик взяв у руки поплавцеве вудлище і назавжди закохався в риболовлю.І любив цю справу тоді,коли вже ставши Дмитром,лазив по берегам Дніпра зі спінінгом.І навіть тепер,ставши пузатим і трохи посивілим Дмитром Євгеновичем,і маючи в арсеналі човен з мотором,оберемок вудлищ і хрін знає скільки знарядь,рибалку не полишаю.Хоча і рибалю зараз трошки рідше-здоров'я не завжди дозволяє.
ПС.Хоча були і такі моменти у житті,що на риболовлю не стояло зовсім.Ну да це дякуючи роботі у відомому рибальському магазині.За тою роботою і світу білого не бачив.Там не те що рибу ловити-жити не хотілося...
|