Десна 23.05
Почитав я звіти за вихідні, і під ложечкою засмоктало... як же так, риба ловиться, а я на рибалку виїхать не можу і не скоро зможу! Від роботи коні дохнуть, подумаєш, на пару годин пізніше прийду, та і просто - нема вже сил, хочеться! Так, підбадьоривши себе, заводив будильник на ранок наступного дня.
Погода шептала! В перших променях сонця квітучі луга Десни виглядають казково, закутані в легку димку туману, з міріарами перлин-росинок. Обожнюю цей момент, завжди зупиняюся щоб полюбуватися.
Ранкову тишу розігнав... хто б ви думали? ревучий земснаряд, який хєрачив акурат там, де ще місяць тому билися за місце і передавали з рук в руки. Скучали? Ага...
Добре що за поворотом річки була тишина, проте мінімальна присутність колег насторожила. Активності риби на поверхні майже не спостерігалося. Дальня і ближня дистанції мовчали. Пробував тільки на опарика, пінку і піну. Пшоно + сипучка. З 6 до 9 попалися дві шершаві плотвички і носарь(?). Комарі і мошки не дуже набридали, навіть не пшикався нічим. Пройшло 4 баркаси вниз і вверх, трошки моторок, хтось квочив сплавом, хтось на ямі стояв. Все так же пруть дерева, кущі і гілки, а вузол шоклідера забивається пухом.
Вцілому, сподівання по рибі не оправдалися, але погода наскільки чудова була, що улов неважливий.
Ага, ще помітив, у всіх риб, коли випускав, тримаючи в воді поки оклигає, з рота випливали пожовані мотилі. Наступного разу, коли він буде, захвачу і мотиля.
|