Як і годиться,цими днями вирішив віднайти якусь нову місцину для рибалки. Промоніторивши різного роду довідники вирушаю туди,де ще ніколи не був,не знаю де це,і розповідів від нікого не чув.
Ось я і на місці. Під"їзду автомобілем немає,тому потрібно йти пішки кілометрів чотири-п"ять,не біда.
Добираюся до річки,йду по березі,пробираючись через хащі,знаходжу надзвичайно прекрасне місце,де вирішую "припаркуватися",починаю ловити,риба є. Спочатку жерешок 2170 грамів,потім головник грам п"ятсот,покльовки,виходи,сходи ... Емоції зашкалюють,тим паче снасть ультралайтова,і риба "дурнувата",чинить спротив. Все є.
І тут в моїй голові щось переключається,відпадає охота ловити,хоча можна це успішно робити,хочу просто поспостегігати за водоймою і спромогтися дати відповідь на питання:
чому я себе відчуваю таким щасливим ?,що відбувається. Тому,відкладаю в бік вудлище,сідаю,і починаю в пам"яті переосмислювати і усвідомлювати те,чому,іноді значення не придаєш,а посмішка не покидає обличчя.
Відповідь є-
це рибальське щастя !!! Так яке воно саме в мене,а ось таке ... Що зі мною сьогодні відбулося ...
Коли їдеш на абсолютне нове і незнайоме місце,долаючи не одну сотню кілометрів,і знаходиш те,що шукав.
Коли йдеш кілометри через ліс,і зустрічаєш кабанчика дикого,який дивиться на тебе "як баран на нові ворота",тобі і моторошно в ці хвилини,і цікаво одночасно.
Коли,йдучи через луг,ти не бачиш жодної дороги,що говорить про абсолютну відсутність цивілізації,і тебе "до смерті" лякає виліт фазана,що на віддалі півметра від ніг,зривається і летить на нове місце дислокації. Тебе не може не тішити зустріч з двома красунями-кізками,які,побачивши мене,не тікають чимнайдалі,а від цікавості починають скакати по колу,піднімаючись на півметра від трави по пояс,не відводячи погляд від мене,ніби гіпнотизуюючи своїми прекрасними оченятами. Цей їхній танок настільки граціозний,немов дивишся фільм в покадровій зйомці. Таке враження,що вони перший раз бачать "двоногу тварину." Тобі навіть не хочеться їх фотографувати,оскільки намагаєшся намилуватися і залишити ці кадри для зорової пам"яті.
Щастя рибака це те,що тебе абсолютно не хвилює багно по коліна,в котре ти вліз,пробираючись через хащі,ти просто цього не помічаєш.
Рибальське щастя-це відразу відпустити рибину назад,у воду,завдавши їй якнайменше "адреналіну" від зустрічі з тобою. І ти не береш її додому не через те,що їсти її не любиш,ліньки чистити,чи не хочеш потішити близьких її гастрономічними властивостями,а тому,що ти здатен іншими,більш гуманними методами приносити задоволення для сім"ї і друзів.
Щастя сидіти на березі річки і бачити те,як прямо в твоїх ногах,серед білого дня,великий сом б"є по водній гладі так,що бризки падають тобі на обличчя,ніби приказуюючи:"Хлопче,це моя територія,так що мерщі звідси йди." І він це робить неодноразово.
Коли бачиш велику кількість іншої риби,яка,тим чи іншим способом,себе проявляє.
Щастя рибалки не думати про роботу і ін.,смакуюючи запах стиглих трав.
А хіба може залишити байдужим пустий,заздалегідь наготований,мішок для сміття,бо сміття немає ?! За півдня лише одна пляшка пластмасова пропливла повз.
Коли по дорозі,час від часу,нагинаєшся,щоб з"їсти стиглу суницю лісову,смак якої повертає тебе в дитинство,де кожного дня,перебуваючи в нині покійної бабусі на канікулах,ходили з сестрою і братами збирати ягоди.
Щастя усвідомлювати те,що ще залишилися такі прекрасні місця на твоїй Україні,котрі не знищив
двоногий.
А як радісно ось так сидіти і думати про це все,милуюючись красивою рікою і рибою в ній,навіть не беручи вудку до рук.
Ще можна було б писати і писати ...
Тому,
бажаю вам всім рибальського ЩАСТЯ і бережіть Україну !!!
Долучення 452998Долучення 452999Долучення 453000