Як і годиться,чергові вихідні провів на рибалці. Хотілося поїхати світ за очі,щоб не зустріти "кульочників","куканщиків","тролейбусників" і ін. категорій,котрі останнім часом не на жарт мене чомусь дратують (напевно,в мене з психікою,через силу вікових змін,щось не гаразд.
) Тому,споглядаючи в п"ятницю вечором карту рідного краю,вибираю місце,де велика ймовірність не бачити вищевказаних категорій. Хоча місце знаходиться не близько,і я там ще ніколи не був,вирішую їхати.
Щоб не прогадати з снастями,налаштовую три кастингових спіннінги і чотири катушки,які більш-менш,в разі чого,перекриють осінній діапазон ваги приманок,дві торби приманок і ін. барахло і суботу о п"ятій годині ранку вирушаю. Дорогу довелося шукати при допомозі людей з сіл,які чекають,зазвичай,молоковози,що збирають молоко і водіїв молоковозів,бо навігатор в моїй ситуації безсилий
,але добрався.
Ось і вона-річка,ліс,і .... мороз,тампературою 5 градусів за Цельсієм,якому допомагає сильний вітер. Ну,думаю,попав,адже на годиннику вже дев"ята година ранку.
Щоб не гаяти дарма часу,в очікуванні підвищення температури,дай,думаю,пройдуся по крутим схилам водойми для оцінки ситуації в плані визначитися з вудкою. Погулявши хвилин тридцять,подумки зупиняю свій вибір на Кайшу,тестом до п"ятнадцяти грамів,змонтував снасть,"плюнув" на той мороз і вітер,чимчикую вверх по течії кілометри два,щоб потім потроху наближатися до машини і,поки буду йти,дати морозу шанс трішки відступити. Ось і перше,більш-менш,підходяще місце. Пару разів кинув приманку,-скрізь мілина і коряжник,і дивлюся-кільця замерзають.
Тому настрою це не додало.
Розуміючи,що шнуру прийде п...ць (різними "силіконами" не користуюся і не збираюся цього робити.
),дай,думаю,щоб приманку хоча б не шкода було,поставлю якийсь дебільний твістер на шестиграмовій джигголівці,який випадково валяється вже років триста в коробці,і обірву його,зачепивши за корягу (вся річка захаращена не на жарт). Перша проводка і удар,підсікаю-щось є.
Недовгий "діалог",і щучка вагою один кілогам з задоволенням позує для фото.
Це інша справа,вже не дарма їхав в таку далечінь. Трошки погуляв,покурив,щоб дати можливість сонечку заставити мороз відступити,йду далі. Трохи кидань,різного роду придумовування нових "філософій риболовлі"
,чергова проводка оснащеного офсетним гаком Ізі Шайнера,чіткий удар і ... знову щука. На цей раз вже гарніша,і заважила 1.800 грам. Супер !
Відпустивши цю рибинку, мав нагоду нею милуватися хвилин десять точно,бо вона,чи то від шоку,чи то від того,що погода "не щуча",стояла під берегом і нікуди не пливла.
Нові спроби піймати ще щось ніякого результату не принесли,тому разом зі своїм кишечником приймаємо відповідальне рішення йти перекусити. Коли "засервірував" свій стіл,де не візьмись,з"явилася дуже гарна собачка,породи дворняга-лабрадор
,підійшла і стоячи почала уважно дивитися в очі і на мою жуючу фізіономію. Було зрозуміло,що вона просить їсти,але робила вона це настільки гарно і виховано,що лише погляд про це говорив. Спочатку кинув шматочок сосиски (не сфотографував),з"їла і далі стоїть,потім другий,після споживання якого вона вже присіла,після ще двох-прилягла (спеціально фото цієї собачки в різних "позах" покажу) ... Одним словом,призвичаїлася і вже грайливо підмахувала хвостиком,коли я давав їй чергову порцію. Таким чином,три сосиски освоїла,а я обійшовся бутербродами.
Пообідав і гайда далі,в намірах ще щось піймати. Біля однієї коряжки,проводячи оснастку з "кислотним" Сексі Імпактом заробляю ударчик,але рибина не засіклася,наступна проводка,знову два "тички" в тому ж самому місці,але-ноль. Третя проводка,набагато повільніша,можна навіть сказати-повзуча,удар і підсідає щучка вагою 1.1 кг. Після того,піймав ще два невеличких окунці.
Почало вечоріти. Вже і не хотілося знімати погризану приманку зеленого кольору,щоб завершити суботню рибалку,тому помаленько йшов до машини,обловлюючи ті місця,що подобаються. Вибір впав на місцину між двох лежачих у воді дерев,третя проводка,чуткий удар і ..... нічого. Потім знов і знов проводжу,зкожним разом повільніше і повільніше,ударчик і щучка 1.2 кг на березі. Змінив "затюнінгований" Імпакт на такий же самий свіжий. Через десяток-другий проводок приманки заробив декілька покльовок не чітких,потім бац ... і вісьмисотграмова щучка на березі. Скажу відверто,хоча вона була самою меншою з п"яти мною пійманих,але виявилася самою скаженою
:гонилася туди-сюди,і давила так,ніби,як мінімум,трикілограмова.
А після "замучені,але задоволенні,вони поверталися додому" ...
Прийшла неділя ... Виконавши свій громадянський обов"язок на виборчій дільниці,під впливом вчорашніх емоцій вирушаю на ріку. З дваннадцятої години дня до вечора вдалося звабити лишень мікроокуня,якого навіть фотографувати не захотілося і судачка вагою близько кілограма,що порадував чіткою покльовкою і задоволенням від виважування при допомозі лайтового спіннінга.
P.S. Не дивлячись на численні прохання мами,тата,близьких,рідних і знайомих,щоб привіз додому хоча б одну рибину за чотири роки,не зважаючи на її кулінарні властивості,і в зв"язку з тим,що на кукан грошей ще не назбирав,вся риба добросовістно відпущена туди,де їй і належить жити-назад в ріку. Адже я ніяких зусиль не доклав для того,щоб вона там існувала:не запускав її,не годував,тому не маю НІЯКОГО права звідти заберати,ПРАВДА ?!