|
Де – р.Дніпро, місце – там де й завжди. Вода – свіженька. Прозорість до вечірнього скиду до 3,5 м. Під час – від 1 (по муляці та глині) до 2,5 м (по пісочку/ракушкі та в траві). Одразу поліз в траву, проте нічого цікавого не побачив. По ваті гуляв дрібний сомик. Вирішив пошукати на перепадах рельєфу. На перекатах ганяла дрібнота. На звалі (русло) по краю трави висіли судачки та непогані окуні. Не моє. Згадав про одну ямку на мілині. Підхожу до ямки (ширина 7-8 м, довжина 10-12 м, глибина по центру 5 м, на мілині 2,5-3 м, до русла 50 м.). Але найголовніше в цій ямці велика і гілка дерева (здається груші дички), на яку начіплялося багато трави. Захожу з краю і їду в пів води на кінчиках ласт. Оскільки прозорість дозволяє – повільно освічую по колу. На краю ореола появляється «фрау». Висіла над гілякою, тільки я її засік (чи вона мене), вирішила вальяжно «злинять». Вага – 10,1 кг.
|