Може комусь моє прохання здасться дивним, у когось викличе скептичну посмішку, але займаючись в житті досить серйозними справами, я почуваюсь безпорадним майже в побутовій справі.

Йдеться про простих браконьєрів, - не подумайте, що я хочу чужими руками побороти конкурентів, мій бізнес пов'язаний з ринком цінних паперів, і до рибалки маю тільки спортивний інтерес.

Але те, що діється у нас у Києві, робить мене в цьому випадку безпорадною дитиною. Мені рибу шкода! За навколишні середовище піклуюсь!

Живу я в селі Троєщина, що біля масиву Троєщина. Чотири роки тому на околиці села, біля однієї бази відпочинку, два молодики збудували собі невеличкі дерев'яні будинки і розпочали цілорічний рибний промисел. Але насправді це не промисел - це бездумне жорстоке знищення риби і всього живого, тому що крім величезних морських сіток, якими вони вздовж і впоперек перенизують нашу Десенку, вони користуються електровудками, що наносить непоправний збиток флорі і фауні річки. Після їхніх електрорибалок залишаються мертвими цілі затоки, тому що електровудка вбиває все, що менше встановленного цими "горе-рибалками" розміру, а оскільки вони ловлять рибу для продажу, то впіймана риба повинна бути не менше одного кілограма, а все, що менше - мертвим шаром покриває дно і починає гнити ще й забруднювати річку, з якої п'ють воду лівобережні райони Києва.

І ось в такій ситуації я звертаюсь за порадою, може допомогою, тому що місцеві представники рибоохоронної служби заїздять до наших героїв, мабуть за своїм процентом, місцева районна влада заїздить до них за рибою, і взагалі всі бажаючі можуть до них приїхати протягом цілого року і купити собі будь-якої риби. Якщо б вони займалися відтворюваним виловом риби, я б не підіймав галасу, але за останні роки, коли зупинилася наша промисловість і в річках стала чистіша вода, нарешті почала з'являтися риба. В нашій річці за останні два роки, які особливо показні, риба знову зникає,  як мені здається, найбільшої шкоди завдають саме електровудками.

Допоможіть, підкажіть до кого, тільки персонально, бо організаціям я не вірю, можна звернутися щоб разом припинити це лихо.

Мене не покидає надія, що знайдеться такий посадовець-сміливець, який мені допоможе.

Я звертаюсь до Вас тому, що небайдужим треба бути починаючи з себе, а не звинувачувати когось, самому залишаючись осторонь.

Я звертаюсь до Вас тому, що точка зору, відображена на Вашому сайті мені імпонує, і мені здається, що саме ви мені допоможете хорошою порадою, чи підкажете до кого звернутися.

З повагою, Олександр. hours@ukr.ne

(с)Дом Рыбака - 2002