ЖУРНI РОЗВАГИ
С.Пiчугiн , "Свiт рибалки" №3/2000
       Двi подii, що беспосередньо стосуються води та риболовлi, вiдбулися в День Києва, але, на жаль, жодна з них не залишила бодай якогось помiтного слiду в пам'ятi киян...
       Та все по порядку. Жваво прямуючи на дiйство з претензiйною назвою "Бот-шоу", я у своiй розпаленiй сонцем уявi малював привабливi картини: ось довгоногi красунi зустрiчають мене бiля входу на експозицiю й, вручивши каталог i рекламнi буклети, з милою усмiшкою пояснюють менi, трохи розгубленому, як пройти, примiром, до надувних човнiв. Дорогою на кожному кроцi менi трапляються кiоски, в яких торгують запiтнiлим вiд холоду пивом i кока-колою; привiтнi консультанти ненав'язливо запрошують вiдвiдати своi павiльйони; грає приємна музика... От так... на жаль, у дiйсностi все було iнакше. Не було нi дiвчат у бiкiнi, нi холодного пива. Дивне хрипiння, що лунало з допотопних "дзвонiв" бувалого в бувальцях УАЗу - "тонвагена", котре мало символiзувати бадьорий рок-н-рол, заглушало все довкола, навiть шум двигунiв "бомбардирiв" та катерiв, на яких неподалiк гасали воднi байкери. Гадаю цей рок-н-рол для них i призначався.
       На травi хаотично були розкладенi гумовi човни, мiж якими тулилися павiльйончики iз спортивним одягом, роликовими ковзанами та дашками для серфiнгу. У затiнку дерев стояв оператор районноi телекомпанii "Оболонь" i, обiйнявши камеру зi штативом, вiдверто нудьгував, - знiмати було нiчого...
       У центрi виставки розмiстилася експозицiя фiрми "Свiт пригод", мабуть, найбiльша й найорганiзованiша. Шеренга двигунiв "Mercury " вiд 2 до 125 "конiв", виблискуючи на сонцi воронованим металом ковпакiв, завдавала суму численним власникам "Вихрей" та "Ветерков". Поодинокi потенцiйнi покупцi з нiби розумiнням слухали голову фiрми, котрий особисто пояснював нетямущим переваги "Меркьюрi-30" над 30-им "Вихрем"... Розiмлiла консультант-продавець на моє запитання щодо мiсця, де б я мiг купити намет, який менi приглянувся, недбало кивнула через плече: "Та в любом маазинеi".
       Фiрми "Бриг" та "Адвенчер", виробники гумових човнiв, розмiстилися поряд i скидалися на близнюкiв: однаковi човни (тiльки назви рiзнi), однаковi цiни й навiть продавцi однаково шелестiли на вухо вiдвiдувачам, гарантуючи, що в них як у виробникiв цiна найнижча. Щоправда, порiвнявши прайс-листки фiрми-дiлера "Делак" та фiрми-виробника "Адвенчер" я не помiтив iстотноi рiзницi мiж цiнами: максимум-16 у.о. на 670-долларовому човнi.
       На "бетонцi", яку всi для солiдностi називали набережною, було жвавiше. Люди витрiщалися на катери "Белла", "Фалкон". А до "Белли-9000" вартiстю 141 тис. у.о. так простiсiнько вишикувалася черга охочих ii придбати...
       Загалом органiзатори та участники "шоу" агiтували нас купувати найкращi зразки товарiв для спорту та туризму, закликали, так би мовити, до якiснiшого рiвня. Вельми вдячнi. Але: Ви розумiєте, в чiм рiч. Я був би безмежно радий, якби натрапив на павiльйончик iз запчастинами до "Вихря", купив би бензонасос, двiйко свiчок СИ-12 РТ, комплект кiлець i "с чувством глубокого удовлетворения" пройшовся б виставкою, роздивився б на човни й мотори, iз насолодою випив би теплого пива i навiть доторкнувся б до "Белли -9000" за 140 iз хвостиком тисяч. I був би вдячний органiзаторам за надане менi право вибрати товар на моi грошi й при цьому не вiдчувати роздратування щодо речей, якi менi не по кишенi... Загалом бiльшiсть вiдвiдувачiв тiльки облизнулася, органiзатори про них знову забули...
       Вiдкритий чемпiонат Києва з ловлi на поплавцеву вудку, що за традицiєю проводила Киiвська федерацiя риболовного спорту, порiвняно з "Бот-шоу" виглядав вершиною демократii. Невтомнi функцiонери з КФРС на чолi з Я.Двiрним при хронiчнiй бiдностi своєi органiзацii примудрилися зiбрати сiм команд загальною чисельнiстю 35 осiб. Та ще й пiдготувати призи для переможцiв! Цивiльнi та вiйськовi рибалки, Iнтернет-клуб "Дiм рибалки" виставили по однiй командi, а "Динамо" та профспiлки - по двi. Першiсть розiгрувалась у трьох категорiях: юнаки, жiнки та чоловiки. Ловити можна було на одну поплавцеву вудку протягом 3 год (з 9.00 до 12.00).
       Незрозумiло тiльки, за якими критерiями визначали мiсце ловлi. У Русанiвському каналi навiть купатися гидко, а про те, що там рибу ловлять, я й гадки не мав.
       Однак о 9.00, пiсля "урочистоi лiнiйки", учасники стали на позначенi крейдою мiсця. Мiсцевi жаби, зручно вмостившись у баговиннi, радiсним кваканням привiтали спортсменiв i суддiв. Єдиною рибою, яка подавала хоч якiсь ознаки життя, була верховодка, що ганялася за тополиним пухом. Та бiльшiсть учасникiв чомусь уперто гамселили по водi важелезними поплавцями, змiнюючи глибину й навiть не пробуючи змiнити снасть.
       Час спливав, сонце припiкало... Жалiсливi вболiвальники намагалися потайки передати знемагаючим вiд спеки спортсменам пиво та воду, але чуйнi суддi пильнували порядок i припиняли будь-якi спроби контактiв, суворо погрожуючи дисквалiфiкацiєю учасника.
       Лiдерство тим часом захопив Юрiй Кухар iз команди УТМР. Тут, як кажуть, не було щастя, так нещастя допомогло. Незграбний уболiвальник намагався переступити через вудку, що лежала на "бетонцi", i чи то не розрахував ходу. чи то конкуренти пiдiслали, але Кухар залишився без знаряддя ловлi. Спортсменовi довелося налаштовувати запасну вудку завдовжки всього метрiв зо три, з легенькою "живцевою" снастю. I тут Кухаревi пофортунило! Учасники, що стояли на сусiднiх секторах, тiльки поспiвали стежити за його руками, забувши про своi поплавки, що сумно стирчали з води. I це негайно позначилося на iхнiх результатах.
       Серед юнакiв та жiнок панувало затишшя. Дiлянку каналу, яку iм вiдвели органiзатори, проiгнорували навiть жаби, i тiльки зрiдка, як вiдлуння "Бот-шоу", хвилi гумових човнiв з мотором похитували iхнi поплавцi.
       Час наближався до фiнiшу. Лiдер серед чоловiкiв фактично визначився, а от за друге мiсце розгорiлася неабияка боротьба мiж "профспiлковиком" В.Кищевським та А.Анiкiним iз "Дому рибалки". Серед жiнок лiдирувала "домова" Олена Полак, а серед юнакiв - Iларiон Рудик iз тiєi ж команди.
       Нарештi о 12.30 прозвучала команда головного суддi "Штыки в землю!", i друзi-суперники потягнулися до мiсця зважування. I тут розпочалася найвеселiша частина заходу. Чемпiоном, як i очiкувалось, став Юрiй Кухар (УТМР) - 126 верховодок вагою (увага) 950 г. Друге мiсце з вiдривом на 20 г (!) вiд третього вирвав Андрiй Анiкiн ("Дiм рибалки"). Його результат-59 шт. (570г). I.Рудик ("Дiм рибалки") посiв перше мiсце в юнацькiй категорii з результатом 14 шт. вагою 120 г, а його одноклубниця Олена Полак виборола перше мiсце серед жiнок з iще бiльш вражаючим результатом - 4шт. (50г.)! Загалом середня вага виловленоi того дня верховодки становила 8,32г.
       Пiд час пiдбиття пiдсумкiв не обiйшлося без непорозумiнь. Спочатку заступник головного суддi намагався з надуманого приводу анулювати результат I.Рудика, i тiльки втручання головного суддi Якова Двiрного зупинило свавiлля. Та при пiдрахунку загального першого мiсця стався ще один казус. Команда "Дiм рибалки" завоювала суму мiсць 1+1+2, а в пiдсумку посiла... третє загальнокомандне мiсце. Мабуть, все-таки метод пiдрахункiв треба мiняти, бо якось нелогiчно виходить: рахують чи то по-чесному, чи то по-справедливостi, як казав Попандопуло...
       На заключному шикуваннi переможцям вручили дипломи та цiннi годинники для кухнi або для вiтальнi. Традицiйноi рибноi юшки через високу пожежну небезпеку забрудненоi "ГСМ" водойми не було. Та спортсмени й уболiвальники вiдзначили подiю й без неi.
       Хотiв написати про спонсорiв змагань, але не напишу через вiдсутнiсть таких. А от про спонсорiв iнтернет-клубу "Дiм рибалки" напишу залюбки, тим бiльше, що й результат iхньоi спонсорськоi участi помiтний. Фiрма "Сiко ЛТД" повнiстю спорядила команду, а симпатичнi молодики з фiрми "Шелс", виробника натуральних принад, не тiльки привезли два ящики корму й мастирки, ще й самi замiшували iх та розносили членам команди. Велика iм подяка!

       Загалом, як би там не було, а змагання вiдбулися. I, може, не варто було прив'язувати iх до Дня Києва, тим бiльше, що мiськi властi iх i не помiтили. А коли затiяли, то проводити iх треба було на центральнiй набережнiй, привселюдно, на бiльш-менш чистiй водi. Тодi й результати були б iншими й трофеi значнiшими.
       Однак ми вдячнi КФРС за те, що на фiнансовому "безриб'i" не вiдмiчає свою дiяльнiсть тiльки на паперi, а реально силкується зрушити ситуацiю зi спортивним рибальством iз мертвоi точки.

(с)Дом Рыбака - 2000
Ваши предложения и замечания ждем по адресу
e-mail:webmaster@fishing.kiev.ua